ЗА ВІДРІЗАНУ ГОЛОВУ СТАЛІНА ДАЛИ КІЛЬКА РОКІВ І ШТРАФ

Жовтневий райсуд Запоріжжя виніс вирок "тризубівцям" у справі про пошкодження пам’ятника Йосипу Сталіну. Їх засудили від одного до трьох років із відстрочкою, а також постановили відшкодувати кошти, витрачені комуністами на побудову пам'ятника - 110 тисяч гривень.

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу Запорізької обласної організації партії "ВО "Свобода".

Так, Роман Хмара отримав 3 роки з відстрочкою 3 роки, Василь Лабайчук – 3 (відстрочка 1), Едуард Андрющенко – 2 ( відстрочка 1), Пилип Таран – 3 ( відстрочка 1), Юрій Пономаренко – 3 (відстрочка 3), Василь Абрамів – 3 ( відстрочка 2), Анатолій Онуфрійчук – 2 ( відстрочка 1), Олексій Зануда – 3 ( відстрочка 2), Віталій Вишнюку – 3 ( відстрочка 1).

Також суд постановив відшкодування матеріальних збитків на суму 109 820 гривень.

Крім того, за словами "свободівців", під час судового засідання комуністи спровокували бійку, а правоохоронці затримали Едуарда Андрющенка.

За словами "свободівців", після виходу з приміщення один з комуністів "зробив спробу нападу на Андрющенка та кинув в нього яйцем, після чого зав’язалася бійка".

"Правоохоронці втрутилися не одразу, але затримали чомусь саме патріота Едуарда Андрющенка й доправили його до районного відділу міліції", - сказано у повідомленні.

На цей час Запорізька "Свобода" проводить пікет Жовтневого райвідділу міліції з вимогою звільнити Андрющенка та "покарати представників КПУ за хуліганські дії".

Нагадаємо, що 17 листопада департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

До того громадськість оголосила збір підписів під зверненням до Запорізької влади з проханням демонтувати бюст комуністичного вождя.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.