В музеї народної архітектури у Львові згоріла гуцульська хата

18 червня близько 21-ої години у Львові в музеї народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" повністю згоріла пам’ятка архітектури ХІХ століття.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

Будівля, яка згоріла - хата-гражда, яка була привезена з селища Верховина, що на Івано-Франківщині. Це неелектрифікована споруда площею 225 квадратних метрів.

Жертв і постраждалих внаслідок пожежі немає. Головне управління Держтехгенбезпеки у Львівській області з’ясовує причини пожежі.

За попередньою інформацією, це може бути зумисний підпал або ж людська необережність.

Дерев’яна будівля належить до пам’яток архітектури місцевого значення.

Музей під відкритим небом у Львові займає площу на 50 гектарах землі у мальовничому куточку міста. Тут зберігається 124 дерев’яних церков і хат XVIII-XX століть.

Про інші випадки знищення історичних споруд вогнем читайте на ІП в темі "Пожежі"

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.