Волинські "регіонали" хочуть реабілітації УПА і засудження комунізму

Депутати Волинської облради від Партії регіонів просять Верховну Раду на державному рівні визнати ОУН-УПА стороною, яка воювала за українську державу.

Про це повідомляє прес-служба Волинської облради, передає Інтерфакс-Україна.

Таке рішення підтримали 10 членів (100%) фракції Партії регіонів на 12-й сесії облради.

Депутати також клопочуть про надання воїнам ОУН-УПА статусу учасників бойових дій у Другій світовій війні.

Це викладено у зверненні обласної ради до голови Верховної Ради Володимира Литвина про необхідність внесення змін до закону "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні".

Крім того, волинські депутати клопочуться, щоб парламент дав чітке визначення термінам "репресія", "політична репресія", "виселення", "вигнання", "спецпоселення", "реабілітація" і ратифікував резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи №1481 від 25 січня 2006 року про засудження комуністичного режиму і нацизму.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.