Оцифровано стародруки і краєзнавчі видання про Київ

Роботи М. Грушевського, М. Закревського, сувенірні фотоальбоми та путівники столицею XIX - поч. ХХ ст. відтепер можна знайти в інтернеті.

Компанія "Цифрова країна" оцифрувала колекцію стародрукованих і цінних краєзнавчих видань про Київ, що входять до фондів Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Києва.

Таку ініціативу бібліотекарі проурочили до 1530-річчя заснування столиці України.

Учасники проекту зазначають, що такі дати сприяють підвищення зацікавленості у громадян до своєї історії, а тому вкрай необхідно, аби кожен мав змогу легко дізнаватися нові факти про історію міста, його жителів, вивчаючи першоджерела.

Саме тому електронна колекція краєзнавчих видань знаходиться у вільному доступі для читачів з усього світу.

"Прогорнувши" буквально кілька сторінок в обідню перерву, можна дізнатися як виглядав перший театральний будинок у Києві, дізнатися цікаву статистику з перепису населення 1874 року, або ж досконально вивчити історію Університету Св. Володимира (нині Національний університет Тараса Шевченка).  

Прогулятися старовинними вуличками Києва можна, завітавши на сайт бібліотеки.

Зараз "Цифрова країна" і Публічна бібліотека ім. Лесі Українки м. Києва працюють над створенням електронної колекції Сержа Лифаря. Книжки з особистої бібліотеки "доброго генія балету XX століття" за місяць з’являться в мережі у вільному доступі.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть