У Львові вшанували архівіста, який вивчав "дофедорівське" книгодрукування

У Львові відкрили виставку, присвячену Оресту Мацюку - директору Львівського історичного архіву (1991-1999) і видатному фахівцю з історії паперу та українського книгодрукування.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

24 червня вченому мало б виповнитись 80.

Наприкінці 1960-х років наукова стаття Ореста Мацюка "Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова?" спричинила величезний скандал.

Дослідник на основі віднайдених у львівському архіві документів довів, що у Львові друкарні були в 1460 році, тобто ще до приїзду у місто Івана Федорова (Федоровича) у 1572 році.

Відтак Орест Мацюк перекреслив усі наукові твердження радянських дослідників, які Івана Федоровича вважали першодрукарем, по суті, доводив, що друкарство в Україну прийшло не з Москви, а з Заходу.
 
Науковець знайшов невідомі архіви – інвентар книг Словітського монастиря, в якому є перелік львівських і київських друкарень дофедорівського періоду, а також документ XVIII століття про те, що Степан Дропан у XV столітті подарував Львівському Онуфріївському монастиреві друкарню і був першим українським друкарем.
 
На виставці у Центральному державному історичному архіві України у Львові, присвяченій науковцю, представлені документи, які розповідають про життя Ореста Мацюка, його працю в архіві, публікації, а це дослідження про виробництво паперу і з філігранології (історична наука про водяні знаки на давніх паперах).

Ніхто з науковців після смерті Ореста Мацюка, а минуло майже 14 років, серйозно не займався темою дофедорівського книгодрукування в Україні, зазначає керівник відділу публікацій та інформації документів Центрального державного історичного архіву України у Львові Ігор Смольський.
 
"Перша публікація на цю тему Ореста Мацюка була у 1968 році, потім в 1972 році. Розвідка будувалась лише на документах архіву, - каже Смольський. - Російські історики називали Ореста Мацюка львівським архівістом-фальсифікатором, бо його публікації розвіювали міфи радянського часу. Але Орест Мацюк опирався лише на достовірні архівні джерела".
 
Окрім давнього паперу, Орест Мацюк захоплювався замками, фортецями, городищами, церквами, костелами; шукав легенди і перекази, мандруючи українськими містами і селами. Він написав ґрунтовну дослідницько-пізнавальну книжку "Замки і фортеці Західної України".

Виставка започатковує низку заходів, присвячених колишньому директору Львівського історичного архіву.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.