У Львові вшанували архівіста, який вивчав "дофедорівське" книгодрукування

У Львові відкрили виставку, присвячену Оресту Мацюку - директору Львівського історичного архіву (1991-1999) і видатному фахівцю з історії паперу та українського книгодрукування.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

24 червня вченому мало б виповнитись 80.

Наприкінці 1960-х років наукова стаття Ореста Мацюка "Чи було книгодрукування на Україні до Івана Федорова?" спричинила величезний скандал.

Дослідник на основі віднайдених у львівському архіві документів довів, що у Львові друкарні були в 1460 році, тобто ще до приїзду у місто Івана Федорова (Федоровича) у 1572 році.

Відтак Орест Мацюк перекреслив усі наукові твердження радянських дослідників, які Івана Федоровича вважали першодрукарем, по суті, доводив, що друкарство в Україну прийшло не з Москви, а з Заходу.
 
Науковець знайшов невідомі архіви – інвентар книг Словітського монастиря, в якому є перелік львівських і київських друкарень дофедорівського періоду, а також документ XVIII століття про те, що Степан Дропан у XV столітті подарував Львівському Онуфріївському монастиреві друкарню і був першим українським друкарем.
 
На виставці у Центральному державному історичному архіві України у Львові, присвяченій науковцю, представлені документи, які розповідають про життя Ореста Мацюка, його працю в архіві, публікації, а це дослідження про виробництво паперу і з філігранології (історична наука про водяні знаки на давніх паперах).

Ніхто з науковців після смерті Ореста Мацюка, а минуло майже 14 років, серйозно не займався темою дофедорівського книгодрукування в Україні, зазначає керівник відділу публікацій та інформації документів Центрального державного історичного архіву України у Львові Ігор Смольський.
 
"Перша публікація на цю тему Ореста Мацюка була у 1968 році, потім в 1972 році. Розвідка будувалась лише на документах архіву, - каже Смольський. - Російські історики називали Ореста Мацюка львівським архівістом-фальсифікатором, бо його публікації розвіювали міфи радянського часу. Але Орест Мацюк опирався лише на достовірні архівні джерела".
 
Окрім давнього паперу, Орест Мацюк захоплювався замками, фортецями, городищами, церквами, костелами; шукав легенди і перекази, мандруючи українськими містами і селами. Він написав ґрунтовну дослідницько-пізнавальну книжку "Замки і фортеці Західної України".

Виставка започатковує низку заходів, присвячених колишньому директору Львівського історичного архіву.

 

Як УНР вводила єврочас. У 1918-му годинники переводили на 68 хвилин

"Україна розриває рішуче старі примусові зв'язки з Московщиною, зв'язується тісніше з західною Європою, водночас приймаючи і спільний час, вагу і міру, тому що різниці дуже ускладнюють зносини, торгівлю та подорожі..."

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.

Андрій Андрушків: "Дереву пам'яті потрібен гумус з історій"

Публічне інтерв'ю із магістром богослов'я, військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Андрушківим у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Котлета по-київськи. За лаштунками найганебнішої промови президента Буша

Сьогодні багато хто справедливо обурюється ідіотським меню на честь початку російського головування в Радбезі ООН. Саме це головування означає остаточний колапс світової безпекової архітектури. Раду Безпеки ООН очолює агресор. Тому котлета по-київськи у тому меню асоціюється із промовою, яку виголосив президент США Джордж Буш 1 серпня 1991 року у Верховній Раді України.