ЮНЕСКО насварить українську владу за забудову Києва

На 36-й сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО буде розглянуте питання щодо збереження об’єктів культурної та історичної спадщини Києва: Софії Київської, прилеглих монастирських споруд та Києво-Печерська Лаври.

Відповідне питання стоїть № 90 у порядку денному сесії ЮНЕСКО в розділі 7Б, який відповідає за збереження пам’яток, повідомив голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

Організація Об’єднаних Націй планує прийняти резолюцію про те, що найгірші прогнози ЮНЕСКО щодо Києва стали реальністю – забудовники зводять висотні будинки навіть в буферній зоні на схилах Дніпра.

За словами Бригинця, проект резолюції вселяє оптимізм, адже в ньому ЮНЕСКО поділяє страхи киян. В проекті резолюції сказано, що якщо Києвом не будуть прийняті термінові заходи щодо призупинення забудов вздовж Дніпра, то ландшафту схилів буде завдано непоправної шкоди.

 

Хоча кілька років тому на прем′єр-міністра України була покладена задача перевірити всі скандальні забудови в історичній частині міста, відповідно до чинного законодавства, на даний момент немає жодного дослідження монастирського ландшафту.

Незважаючи на неодноразові прохання, не був введений і мораторій на висотність будівель, зведених в зоні панорами схилів Дніпра. Відсутність механізмів захисту та планування досягло тривожного рівня.

На думку ЮНЕСКО, зменшити шкідливі наслідки на спадщину можна шляхом зміни пропонованих проектів забудови та знесення вже побудованих будівель.

Тому в ЮНЕСКО рекомендують офіційному Києву контролювати масштаб і дизайн проектів будівництва, розробити плани для буферних зон та навколишнього середовища, на основі ретельного аналізу.

Нагадаємо, в лютому цього року ЮНЕСКО пообіцяв звернутися до української влади за роз’ясненнями щодо незадовільного стану історичних пам’яток у Києві.

 

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.