В Одесі відкриється виставка про Дзиґу Вертова

В рамках одеського фестивалю "Німі ночі-2012" 13 червня о 17:00 відкриється Тимчасовий музей Вертова.

 

В Музеї кіно одеського відділення Національної спілки кінематографістів України (вул. Французький Бульвар, 33) виставка буде працювати щодня з з 10:00 до 19:00 до 18 червня.

Проект "Тимчасовий музей Вертова" складається з реконструкції листів, нотаток та фотографій Дзиґи Вертова.

Роботу над проектом польська художниця Ольга Чернявська розпочала у 2008 році, а безпосереднім імпульсом до його реалізації стало те, що Дзиґа Вертов походить з Білостоку. Однак, у цьому місті майже немає пам’ятних місць з ним пов’язаних.

"У Інтернеті я знайшла фотографію однієї сторінки його синопсису, а решту сторінок я реконструювала у процесі переглядання фільму "Людина з кіноапаратом". Поряд з малюнками розміщено рукописи та спеціально "зістарені" фотографії", - ділиться спогадами Ольга Чернявська.

Авторка виставки вигадала постать, яка з’являється поряд із Дзиґою на фотографіях, а її присутність відчувається під час усієї розповіді. За словами художниці, вона втілюється у цю постать з метою зближення до Вертова. 

Дзиґа Вертов (1896-1954) - український радянський кінорежисер, один із засновників і теоретиків документального кіно. Народився та зростав у Білостоку, навчався в університеті у Петербурзі, а у Одесі створив свою найкращу стрічку "Людина з кіноапаратом".

 

Плакати до фільмів Дзиґи Вертова ранньої УРСР дивіться в розділі "Артефакти"

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз