Інститут національної пам'яті запрошує на круглий стіл

Український інститут національної пам'яті проведе в Києві Всеукраїнський круглий стіл "Національна пам'ять в Україні: виклики XXI сторіччя".

Про це "Історичній Правді" повідомили в УІНП.

Захід відбудеться 14 листопада 2012 р. у м. Києві.

 

Проблеми для обговорення:

- теоретико-методологічні проблеми національної пам'яті (історичний дискурс);

- пам'ять і національний метанаратив;

- пам'ять і культура,

- пам'ять і культурна спадщина: комеморації й репрезентації;

- колективна пам'ять: регіональний вимір;

- пам'ять і травма.

У ході дискусії передбачається обговорення актуальних проблем студій із дослідження пам'яті в Україні та інших країнах; впливи глобальних змін ХХІ століття на національну пам'ять, формування/існування моделей пам'яті; державної політики пам'яті (яка має бути державна політика пам'яті і чи має вона бути взагалі?).  

Усіх зацікавлених просять надіслати заявки для участі в роботі "круглого столу" (із зазначенням відомостей про автора (прізвище та ім’я, науковий ступінь, посада, коло наукових інтересів), контактної інформації (адреса електронної пошти та телефон), теми та тез виступу (обсягом не більше 2 тис. знаків). Зразок заявки дивіться нижче.

Кінцевий термін подання заявок – 20 cерпня 2012 р. Оргкомітет залишає за собою право відбору заявок та матеріалів для публікації. Повідомлення про прийняття чи відхилення заявок будуть надіслані до 1 вересня 2012 р.

Запрошені учасники до 15 вересня 2012 р. мають надіслати до оргкомітету статті згідно з вимогами до оформлення фахових видань (обсягом до 20 тис. знаків). Матеріали круглого столу планується опублікувати окремою збіркою до початку роботи "круглого столу".

Заявку та тексти доповідей просять надсилати не пізніше зазначеного терміну на ogienko@memory.gov.ua.

"Круглий стіл" відбудеться в приміщенні Українського інституту національної пам’яті за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16.

Початок роботи о 10:00, реєстрація з 09:30.

---------------

ЗАЯВКА

на участь у роботі Всеукраїнського круглого столу

"НАЦІОНАЛЬНА ПАМ'ЯТЬ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ"

 

Прізвище ___________________________________________________________

Ім’я та по-батькові  __________________________________________________

Місце роботи ________________________________________________________

Посада______________________________________________________________

Науковий ступінь  ___________________________________________________

Вчене звання ________________________________________________________

Коло наукових інтересів______________________________________________

Адреса  _____________________________________________________________

Телефон ____________________________________________________________

E-mail_______________________________________________________________

 

Назва виступу_______________________________________________________

Тези виступу (до 2 тис. знаків)_________________________________________

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.