Наукова конференція про "Київську старовину" - шукають доповідачів

26-27 листопада 2012 р. в Києві відбудеться Міжнародна науково-практична конференція “Київська старовина” в українському соціокультурному просторі: історичний, джерелознавчий, біографічний дискурси".

Конференція присвячена 130-ій річниці від заснування журналу, повідомляють "Музеї України".

Робота конференції планується навколо низки проблемних вузлів, тем, напрямків, зокрема:

- "Київська старовина" і формування історичного знання в останній третині XIX – на початку XXI ст.

- Репрезентація актуальних науково-історичних проблем і тогочасного життя української науки на сторінках "Київської старовини".

- "Киевская старина" та книжкова культура кінця XIX – початку XX ст.

- "Київська старовина" в системі журнальної періодики.

- Редакційна стратегія і тактики (роль цензури, етичних норм і т.д.), ідейні й тематичні пріоритети.

- Портрети та особи "Київської старовини": Personalia, біографістика, (видавці, редактори, автори, герої, благодійники).

- "Киевская старина": видавничий процес, традиції, новації, особливості.

- "Київська старовина" на журнальному ринку науково-історичної періодики кінця XIX – початку XXI ст. (попит, передплатники, розповсюджувачі, читачі).

- "Київська старовина" і громадське життя Києва й України.

Оргкомітет відбиратиме заявки, надаючи пріоритет матеріалам, які відповідають усім критеріям наукових досліджень і публікацій.

Заявки на участь (тема доповіді, тези доповіді обсягом до 400 слів, прізвище, ім’я, по-батькові, місце роботи, посада, наук. ступінь, вчене звання, адреса, телефон, e-mail) приймаються до 1 серпня 2012 р.

У разі включення теми до програми конференції, Оргкомітет надішле персональне запрошення.

Тексти доповідей/статей необхідно надіслати до 26 серпня 2012 р.

Вимоги до оформлення статей: Обсяг: до 0,75 друк. арк. (30 тис. знаків). Текст: у форматі RTF; гарнітура Times New Roman Cyr УДК, ініціали і прізвище, назва навчального або наукового закладу, анотація (укр., рос. та англ. мовами, до 400 знаків кожна; ключові слова, переклад прізвища, ім’я автора та заголовку).

Посилання й примітки автоматичні: верхній індекс, післятекстові; номер посилання ставиться до розділового знаку; в посиланнях на архівні документи інформація подається через кому (напр.: ЦДІАК України, ф. Р–2356, оп. 4, од.зб. 24556, арк. 35 зв.).

Робочі мови конференції: українська, російська.

Просимо заявку на участь у роботі конференції, тему виступу та матеріали надіслати на e-mail: starovyna2012@gmail.com Контактний тел.: +38(095) 315-13-89

Секретар Оргкомітету – к.і.н., ст.наук.сп. Зіневич Наталія Олексіївна
Матеріали Конференції будуть опубліковані.

Проїзд, проживання, харчування за рахунок учасників.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.