В Угорщині вирахували "нацистського злочинця №1". Владі байдуже

Британські репортери вистежили в Будапешті Ласло Чатарі, якого єврейські організації називають "нацистським злочинцем номер один". Угорські державні відомства самоусунулися від цієї справи.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

Відповідну інформацію журналісти бульварного видання The Sun одержали від Центру Симона Візенталя, що розшукує нацистських злочинців у всьому світі, прагнучи притягнути їх до відповідальності.

У вересні 2011 року Центр Візенталя одержав дані про місце перебування підозрюваного від свого інформатора і одразу ж почав їх перевіряти. Однак угорські відомства не реагували.

Директор Центру Візенталя у Єрусалимі Ефраїм Зурофф вніс прізвище Чатарі до списку найбільш розшукуваних нацистських злочинців під номером 1.

На 4-му місці у списку Візенталя - українець-пасічник із Канади

"Але нічого не відбулося, - зазначив Зурофф. - І тоді ми передали нашу інформацію англійській газеті The Sun, з якою ми певною мірою співпрацюємо і вже в минулому вистежували інших нацистських злочинців.

Британські журналісти знайшли 97-річного Ласло Чатарі у невеличкому помешканні у Будапешті. Сам Чатарі був шокований. "Ні, ні. Йдіть геть!" - сказав він журналістам, зачиняючи двері у них перед носом.

На Чатарі покладають відповідальність за депортацію у 1941 році майже 16 тисяч євреїв у концтабір Освенцім (Аушвіц), коли він був начальником поліції в зайнятій угорцями частині Словаччини. Також з посиланням на документи Центру Візенталя повідомляється, що він жорстоко знущався над жінками з батогом.

Угорець, якого у 1948 році у Чехословаччині заочно засудили до смертної кари, втік до Канади, де торгував мистецькими виробами. 1955 року він одержав канадське громадянство, якого його позбавили 1997 року, коли стало відомо про нацистське минуле.

Як убивали в Аушвіці. Прогулянка колишнім концтабором

Ще до того, як Чатарі могли б арештувати в Торонто, він повернувся на свою стару батьківщину, де й провів останні роки.

Як буде далі з Чатарі, досі не зрозуміло. Цією справою мають опікуватися угорські відомства. "Угорщина нині під вогнем критики через різні приводи: права людини, демократія, антисемітизм, - вважає Зурофф. - В інтересах Угорщини було б, якби вони провели процес проти Чатарі".

Нагадаємо, у 2011 році німецький суд засудив колишнього червоноармійця Івана Дем'янюка (американського українця) до п'яти років в'язниці за "співучасть у вбивстві" 28 тисяч людей під час служби охоронцем у нацистському таборі смерті Собібор.

Дем'янюк помер у березні 2012 року, не дочекавшись розгляду апеляції у своїй справі.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.