Будівля Національного художнього музею - під загрозою?

Колектив Національного художнього музею України боїться, що споруда закладу буде пошкоджена внаслідок будівництва по сусідству 10-поверхівки. Висотку збудують на місці історичного будиночку, де в часи СРСР був центр рухівського самвидаву.

Про це з посиланням на колектив музею повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, музейники звернулися з проханням запобігти будівництву, яке планується на місці історичного двоповерхового будиночка за адресою пров. Музейний, 8A - там хочуть побудувати 10-поверхову адміністративну споруду з підземним двоповерховим паркінгом.

Будівництво музею свого часу відбувалося на болотистій ділянці, де архітектору В. Городецькому довелося зводити штучний мурований насип, а стіни музею підпирати контрфорсами.

Крім того, охоронна зона музею складає 30 метрів. Майбутню споруду відділяє від музею всього 10 м.

 Фрагмент поштівки початку XX сторіччя. Музей щойно побудовано. Будинки за нинішньою адресою пров. Музейний, 8 - праворуч. Фото: ЖЖ Михайла Кальницького

Через це зазначене будівництво унеможливить доступ до лекційної зали музею, вхід і вікна якої виходять безпосередньо на будівельний майданчик. А також призведе до транспортного колапсу на Музейному провулку, де й так постійно виникають затори, а тротуари зайняті парковками.

 Музей позначений номером 6. Жовтим позначено місце планованого будівництва

"Я попереджав про небезпеку знесення історичного двоповерхового будиночка, на що влада не відреагувала, - заявив Бригинець. - Як виявилося, забудовнику, напевно, дозволяють діяти далі в розрахунку на те, що скоро впаде і Музей, землю під яким можна буде забудувати ще однією висоткою".

Старовинна будівля на Музейному, 8А була облицьована сучасною плиткою

Фасадна будівля у Музейному провулку, 8-а (колишній житловий будинок 1819 р. побудови) 1994 року була визнана щойно виявленим об’єктом культурної спадщини.

15 квітня 2008 р. наказом Міністерства культури і туризму України її визнали такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. В 2009 році КМДА прийняла розпорядження, яким було вирішено розібрати історичний будинок.

В 1990-1991 роках в цій будівлі містився інформаційний центр Руху (Рухінформцентр) - центр тодішньої опозиційної преси і самвидаву. Тут діяло також Товариство української мови ім. Тараса Шевченка "Просвіта".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".