ПОМЕРЛА ІРИНА КАЛИНЕЦЬ (оновлено)

31 липня у результаті важкої і тривалої хвороби на 72 році пішла з життя українська поетеса, прозаїк, публіцист, культуролог, літературознавець, громадський діяч, діяч дисидентського руху, правозахисниця Ірина Калинець (Стасів).

Про це повідомляє DT.ua з посиланням на прес-службу ЛНУ імені Франка.

 

Поховають Ірину Калинець 2 серпня на Личаківському цвинтарі Львова, повідомив ІП член організаційного комітету, гендиректор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий.

1 серпня, о 18.00 у церкві Св.Климентія Папи (вул. Генерала Чупринки, 70) відбудеться парастас. 2 серпня з 10.00 до 12.00 у церкві Святої Трійці (вул. Тершаківців, 11) — прощання з Іриною Калинець.

 

Ірина Калинець — поетеса, активістка українського національного і правозахисного руху, дружина лауреата Шевченківської премії Ігоря Калинця, — народилася в сім'ї віруючих УГКЦ. 

Після закінчення філологічного факультету Львівського університету викладала українську мову. У 1970-му за виступи на захист переслідуваних діячів культури звільнена з роботи. Протестувала проти арешту Валентина Мороза та Ніни Строкатої. Брала участь у виданні нелегального журналу "Український вісник".

У 1972-му засуджена до шести років ув'язнення і трьох років заслання за статтею "антирадянська агітація і пропаганда". Покарання відбувала у Мордовії разом зі Стефанією Шабатурою та Надією Світличною. Місце посилання — Читинська область. 

До Львова повернулася у 1981-му. Стала співредактором культурологічного журналу "Євшан-зілля", була серед організаторів "Меморіалу", Руху, увійшла в Наукове товариство імені Тараса Шевченка, написала більше трьох сотень статей.

Невіддільна від мистецтва: автор віршів, новел, історичної белетристики, казок для дітей. В історичних дослідженнях її порадником і критиком був професор Ярослав Дашкевич.

У 1990-му Калинець обрана депутатом Верховної Ради I скликання. У тому ж році очолила Львівське обласне управління освіти.

У 1998 році за громадську діяльність визнана "Героїнею миру" (США, Ротчестер). В 2000-му нагороджена орденом княгині Ольги.

Більше про Ірину Калинець читайте у розділі "Тексти"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.