В Австрії знайшли бюстгальтер, якому 600 років. ВІДЕО

В середньовічному австрійському замку знайшли комплекти жіночої білизни, яким майже 600 років. Знахідка перекреслює всю історію моди - досі було прийнято вважати, що бюстгальтер було винайдено наприкінці XIX-го сторіччя.

Про це повідомляють Euronews.

Знахідка виявилася ще більш дивовижною від того, що білизна, яку створили орієнтовно у 1450-му плюс-мінус 20 років, виглядає так само, як і сучасна.

“Щоденний одяг просто викидали. Вам буде дуже складно знайти більш менш повний комплект, може пощастити тільки під час розкопок. А це прекрасна можливість подивитися на життя у Середньовіччі”, – сказала археолог Беатрікс Нуц.

Відео Української служби BBC

Знахідка була зроблена ще у 2008 році в замку Ленґберґ у Східному Тіролі. 

П'ять років знадобилося дослідникам та експертам, щоб перестрахуватися, оприлюднюючи сенсаційну новину. За цей час зразки тканин надіслали на численні експертизи, і вони всі підтвердили їхній вік.

Читайте також: "Феномен Середньовіччя: чому ми так любимо рицарів?"

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.