Спецпроект

Музейники передали прохання про свого лобіста в партійні офіси

Звернення музейників із закликом включити до виборчих списків кандидата від музейної спільноти були передані в центральні офіси політичних партій, які братимуть участь у парламентських виборах в жовтні 2012 року.

Про це ІП повідомили ініціатори звернення.

Зокрема, листи були направлені:

 

- Кличку В.В., лідеру партії "УДАР"
- Яценюку А.П., керівнику ради Об’єднаної опозиції, лідеру партії "Фронт змін"
- Турчинову О.В., першому заступнику голови партії "Батьківщина"
- Королевській Н. Ю., лідеру партії "Україна – Вперед!"
- Тягнибоку О.Я., лідеру партії "ВО "Свобода"
- Азарову М.Я, голові Партії Регіонів
- Симоненку П.М., лідеру Комуністичної партії України

Ініціативна група музеїв України наразі чекає, яка з політичних партій та хто з керівників першим зреагує на заклик.

Нагадаємо, 26 червня представники музеїв України оприлюднили відкритий лист до партій – учасниць парламентських виборів 2012 року з закликом включити до виборчих списків кандидата, обраного музеями на галузевих "праймеріз".

Лист був опублікований від ініціативної групи у складі 23 осіб, до якої увійшли керівники та співробітники 19 музеїв з Києва, Одеси, Дніпропетровська, Львова, Чернігова, Рівного, Кіровограда, Чернівців, Донецька та Тернопільщини, а також представники музейних організацій – Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), Українського центру розвитку музейної справи, Асоціації працівників музеїв технічного профілю, Львівської міської громадської організації "Асоціація музеїв і галерей" тощо.

З моменту підписання Звернення до ініціативної групи долучилися ще 23 співробітники музеїв України (директори, наукові співробітники, заступники директорів).

На сьогодні Звернення підтримали 46 співробітників 36 музеїв України з 14 регіонів, зокрема, Києва, Одеси, Дніпропетровська, Львова, Чернігова, Рівного, Кіровограда, Чернівців, Донецька, Тернопільщини, Херсона, Бердянська, Луцька, Ужгорода тощо, а також Національного науково-дослідного реставраційного центру та 4 музейних організацій.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.