Усі розділи
Допомогти проекту

У КИЄВІ МОЖЕ З'ЯВИТИСЯ ВУЛИЦЯ МИКОЛИ ЛУКАША

З карти Києва зникне вулиця Північно-Сирецька – її перейменують на честь діяча української культури, перекладача, мовознавця Миколи Лукаша.

9 липня 2012

Відповідна пропозиція була підтримана на засіданні комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА, повідомив ІП член комісії, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Для остаточного перейменування вулиці потрібно результативне голосування на одній із найближчих сесій Київради.

Микола Лукаш (1919-1988) — український перекладач, мовознавець, поліглот, лауреат Літературної премії ім. Максима Рильського та українсько-французької літературної премії ім. Миколи Зерова. За переклад "Фауста" отримав премію від німців, але не зміг її забрати, бо вільнодумного перекладача не пускали за кордон.

Микола Лукаш. Фото з Вікіпедії

Загалом перекладав із 14 мов і різних авторів: Сервантеса, Ґьоте, Флобера, Верлена, Шекспіра, лірику Гарсії Лорки, Шіллера, Рільке, "Декамерон" Бокаччо, японську середньовічну поезію та багато іншого.

Деякі з перекладів Миколи Лукаша можна прочитати тут.

Теми
Дивіться також
На Чернігівщині перейменували дві останні вулиці імені "єдинороски" Терешкової
У Білгороді-Дністровському позбулися колоніальної назви вулиці
Григоренко vs Жуков: харківський проспект знову змінив назву
Рада перейменувала на Нью-Йорк селище в Донецькій області
У Львові з'явився проспект Святого Івана Павла II
Тексти

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.
6 листопада 2023 — Олеся Ісаюк

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.
30 червня 2019 — Олеся Ісаюк

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.
28 червня 2025 — Тетяна Терен

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.
28 червня 2025 — Олександр Скрипник
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
29 червня, 20:06

Ігоря Калинця поховають на Личаківському кладовищі

28 червня, 20:50

IN MEMORIAM: Відійшов у вічність поет і дисидент Ігор Калинець

27 червня, 23:34

Історик Олександр Алфьоров очолив Український інститут національної пам’яті

26 червня, 11:12

В Ауґсбурзі відновлено пам’ятник на могилі Юрія Клена

Всі новини