Кернесу погрожують протестами проти пам'ятника Столипіну

Харківська філія Спілки Української молоді звернулася до мера міста Геннадія Кернеса з протестом проти встановлення у Харкові пам'ятника прем'єр-міністру Російської імперії Петрові Столипіну.

Про це йдеться у листі СУМ на ім'я Кернеса.

Одним із вірогідних місць для пам’ятника Столипіну обрано ділянку в одному з найкрасивіших куточків географічного центру міста – на початку Бурсацького спуску з боку вулиці Клочківської.

Наводимо фрагменти з тексту звернення:

"Як стало відомо, у Харкові повним ходом йде підготовка до встановлення у місті пам’ятника імперському міністру початку ХХ ст. Столипіну П.А., який лишив по собі в історії України, і зокрема Харкова, кривавий і душогубський слід.

За його наказами війська й поліція жорстоко карали учасників селянських заворушень, до в’язниць масово кидали студентів і старшокласників-гімназистів, помічених в антиурядовій діяльності, громадянські політичні свободи було всіляко обмежено.

Завдяки персональним указам Столипіна на Харківщині у 1905-1907 рр. розстрілювалися революційно налаштовані робітники, селяни, студенти, громадські діячі.

Столипін П.А. був одним із апологетів російського шовінізму, монархізму, засновником радикальних російських націоналістичних організацій, спонсором і покровителем сумновідомого "Союза русского народа" ("Чорної сотні"), яка натворила багато лиха, зокрема і на Харківщині.

Ім’я Столипіна пов’язується з єврейськими погромами, гоніннями на будь-які прояви національного життя українців та інших національностей, які проживали на території України початку ХХ ст.

Наразі пам’ятник П.А. Столипіну перебуває на завершальній стадії будівництва, для його встановлення у Харкові підшукується відповідне місце, а також готуються дозвільні документи.

Будь-які намагання встановити пам’ятник імперському міністру-ксенофобу Столипіну у Харкові глибоко ображають людські почуття харків’ян – українців, євреїв, білорусів, поляків інших народів, проти кого була спрямована столипінська політика початку ХХ ст.

На тлі сучасних політичних процесів авантюра зі встановленням пам’ятника Столипіну неодмінно призведе до суспільної напруженості серед жителів Харкова і області, зростання протестних настроїв національних громад краю, буде дискредитувати наше місто і нашу державу в очах світової громадськості".

Ініціативна група харків’ян закликає посадовців не допустити встановлення у Харкові пам’ятника Столипіну – символу російського імперіалізму та шовінізму, який провокує громадський розбрат, ескалацію міжнаціональної ворожнечі.

У разі ігнорування громадської думки ініціативною групою заплановані широкомасштабні акції протесту за участю представників різноетнічних громад Харкова.

Більше про Столипіна і пам'ятники йому в Україні читайте на "Історичній Правді"

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.