Суд відкрив доступ до справ засновника й ідеолога УПА в архіві СБУ

Окружний адмінсуд Києва зафіксував мирову угоду, згідної з якою Архів СБУ надав доступ до справ командира "Поліської січі" Тараса Боровця — "Бульбу" та провідного ідеолога ОУН Петра Федуна — «Полтаву».

Про це Історичну Правду повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

У листопаді минулого року громадський активіст Тарас Шамайда звернувся до Галузевого державного архіву Служби безпеки України з проханням надати можливість ознайомитися в читальному залі архіву з оперативно-розшуковими справами на відомі історичні постаті Петра Федуна — "Полтаву" та Тараса Боровця — "Тараса Бульбу".

Архів відмовив, посилаючись на "наявність конфіденційної інформації". Але ще в 2011 році під редакцією Володимира Сергійчука на основі архівних справ, які зберігаються в ГДА СБУ, вийшла друком книга "Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи", де були представлені копії документів із даних справ.

"Враховуючи гарантовану Конституцією України рівність прав, я скерував позовну заяву до Окружного адміністративного суду м. Києва з проханням визнати дії Архіву СБУ протиправними та зобов’язати надати мені можливість ознайомитися в читальному залі із цими документами", — розповів Тарас Шамайда.

Захищав інтереси дослідника юрист з Інституту масової інформації Роман Головенко в рамках проекту, що здійснюється ЦДВР. Під час судових слухань ГДА СБУ листом повідомив Тараса Шамайду про можливість ознайомитися з частиною архівних матеріалів в читальному залі і частково надав електронні копії вказаних справ.

Разом з тим ГДА СБУ запропонував підписати мирову угоду. В ній, зокрема, архів зобов'язався завершити оцифрування решти документів зі згаданих справ і відкрити до них доступ до 1 грудня 2012 року.

"Це наш перший судовий позов з вимогою надати доступ до матеріалів на учасників визвольного руху і перша перемога, - зазначив голова вченої ради ЦДВР Володимир В'ятрович. - Адже закон забороняє ховати історичні документи, особливо ті, де є інформація про порушення прав та свобод людини".

Читайте на ІП агітаційну брошуру Петра Полтави "Кто такие бандеровцы и за что они борются"

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.