Ордени засновника УПА. В Україну привезли нагороди Бульби-Боровця

Особисті речі отамана Тараса Бульби-Боровця вперше з'явились у Рівненському краєзнавчому музеї. Нещодавно науковцям їх передала племінниця командувача УПА Марія Лантух з Канади.

Про це повідомляє "Газета.ua" .

Дві почесні нагороди Бульби з-за океану привезла Алла Куц, яка очолює місцеву громаду Конгресу української інтелігенції в райцентрі Березне Рівненської області. Вона листувалася з Марією Лантух з 2000-ого року. У серпні жінки зустрілися в Канаді.

"Тарас Бульба-Боровець - наш земляк, бо народився у селі Бистричі нині Березнівського району. Я багато років досліджувала його діяльність, його німецькі архіви - видала про них книгу", - розповідає Алла Куц. - "Звісно, мене цікавили усі можливі зв'язки отамана, його документи та речі".

Кілька років тому Алла Куц дізналася адресу племінниці Бульби-Боровця. У листі жінка розказала, що досліджує життя відомого націоналіста.

Пам'ятний знак УПА "Поліська Січ" освятили в УПЦ МП

"Отак ми почали спілкуватись. Пані Марія приїжджала у Березне 2005-ого року, на відкриття пам'ятнику Тарасу Бульбі-Боровцю. Однак про його особисті нагороди вона і словом не обмовилась. Можливо, забула", - припускає березнівчанка. - "Цього року Марія Лантух прислала мені запрошення-виклик у Канаду. Хотіла, щоб я приїхала до неї - вона наче передчувала скору смерть. Тільки в неї вдома дізналася про те, що після давньої пожежі вціліли його нагороди".

Нагороди засновника УПА. Фото: gazeta.ua

1992-ого року садиба канадців згоріла, коли господарів не було вдома. На попелищі Марія Лантух знайшла вцілілу коробочку. Всередині були дві нагороди Боровця, які він отримав у 1975-76-х роках. Перша - воєнний хрест Української Народньої Республіки, друга - орден Українського Вільного Козацтва, генералом-хорунжим якого Бульба став 1976-ого року.

Віддати нагороди в Рівне переконала донька Марії Лантух Ганна.

На Оболоні відкрили пам'ятник у вигляді нагороди УНР (ФОТО)

"Вона сказала - "Мамо, хто в Канаді цікавиться дядьком? А от в Україні його знають і шанують. Адже Тарас Боровець принципово так і не узяв канадське громадянство", - додає Алла Куц. - "Пані Марія на прощання мені сказала, що скоро піде за своїм чоловіком, який помер кілька років тому. Так воно і сталось".

Нагороди виставлять в обласному краєзнавчому музеї у Рівному. На другому поверсі є зала, де виставлені реліквії українських повстанців.

Тарас Бульба-Боровець

"Це перші особисті речі Тараса Бульби-Боровця, які ми отримали. Маємо у вітрині його кітель, але це тільки реконструкція. Ймовірно, саме на нього ці нагороди і почепимо. Але спершу їх вивчимо та зареєструємо. Відвідувачам покажемо їх уже до Покрови", - каже співробітник музею Іван Марчук, науковець з Інституту дослідів Волині.

Тарас Боровець, що носив псевдонім Бульба, був засновником УПА "Поліська Січ". Організовував та брав участь у військових операціях проти радянських військ у 1941-ому році та проти німців у 1942-43 рр.

Після конфлікту із бандерівцями головна команда "Поліської Січі" змінила назву на Українську народну революційну армію. Зробили це, щоб відмежуватись від новоствореної УПА, що здійснювала задуми оунівця Миколи Лебедя.

Конфлікти в ОУН і їхній вплив на Рух Опору

1943-ого року німці заарештували Тараса Бульбу-Боровеця і відправили до концтабору Заксенхаузен у Німеччині. Після виходу звідти він жив у Мюнхені, в будинку письменника Юрія Семенка.

1948-ого перебрався до Канади. Помер 15 травня 1981-ого року в лікарні міста Нью-Йорк в США.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.