Ордени засновника УПА. В Україну привезли нагороди Бульби-Боровця

Особисті речі отамана Тараса Бульби-Боровця вперше з'явились у Рівненському краєзнавчому музеї. Нещодавно науковцям їх передала племінниця командувача УПА Марія Лантух з Канади.

Про це повідомляє "Газета.ua" .

Дві почесні нагороди Бульби з-за океану привезла Алла Куц, яка очолює місцеву громаду Конгресу української інтелігенції в райцентрі Березне Рівненської області. Вона листувалася з Марією Лантух з 2000-ого року. У серпні жінки зустрілися в Канаді.

"Тарас Бульба-Боровець - наш земляк, бо народився у селі Бистричі нині Березнівського району. Я багато років досліджувала його діяльність, його німецькі архіви - видала про них книгу", - розповідає Алла Куц. - "Звісно, мене цікавили усі можливі зв'язки отамана, його документи та речі".

Кілька років тому Алла Куц дізналася адресу племінниці Бульби-Боровця. У листі жінка розказала, що досліджує життя відомого націоналіста.

Пам'ятний знак УПА "Поліська Січ" освятили в УПЦ МП

"Отак ми почали спілкуватись. Пані Марія приїжджала у Березне 2005-ого року, на відкриття пам'ятнику Тарасу Бульбі-Боровцю. Однак про його особисті нагороди вона і словом не обмовилась. Можливо, забула", - припускає березнівчанка. - "Цього року Марія Лантух прислала мені запрошення-виклик у Канаду. Хотіла, щоб я приїхала до неї - вона наче передчувала скору смерть. Тільки в неї вдома дізналася про те, що після давньої пожежі вціліли його нагороди".

Нагороди засновника УПА. Фото: gazeta.ua

1992-ого року садиба канадців згоріла, коли господарів не було вдома. На попелищі Марія Лантух знайшла вцілілу коробочку. Всередині були дві нагороди Боровця, які він отримав у 1975-76-х роках. Перша - воєнний хрест Української Народньої Республіки, друга - орден Українського Вільного Козацтва, генералом-хорунжим якого Бульба став 1976-ого року.

Віддати нагороди в Рівне переконала донька Марії Лантух Ганна.

На Оболоні відкрили пам'ятник у вигляді нагороди УНР (ФОТО)

"Вона сказала - "Мамо, хто в Канаді цікавиться дядьком? А от в Україні його знають і шанують. Адже Тарас Боровець принципово так і не узяв канадське громадянство", - додає Алла Куц. - "Пані Марія на прощання мені сказала, що скоро піде за своїм чоловіком, який помер кілька років тому. Так воно і сталось".

Нагороди виставлять в обласному краєзнавчому музеї у Рівному. На другому поверсі є зала, де виставлені реліквії українських повстанців.

Тарас Бульба-Боровець

"Це перші особисті речі Тараса Бульби-Боровця, які ми отримали. Маємо у вітрині його кітель, але це тільки реконструкція. Ймовірно, саме на нього ці нагороди і почепимо. Але спершу їх вивчимо та зареєструємо. Відвідувачам покажемо їх уже до Покрови", - каже співробітник музею Іван Марчук, науковець з Інституту дослідів Волині.

Тарас Боровець, що носив псевдонім Бульба, був засновником УПА "Поліська Січ". Організовував та брав участь у військових операціях проти радянських військ у 1941-ому році та проти німців у 1942-43 рр.

Після конфлікту із бандерівцями головна команда "Поліської Січі" змінила назву на Українську народну революційну армію. Зробили це, щоб відмежуватись від новоствореної УПА, що здійснювала задуми оунівця Миколи Лебедя.

Конфлікти в ОУН і їхній вплив на Рух Опору

1943-ого року німці заарештували Тараса Бульбу-Боровеця і відправили до концтабору Заксенхаузен у Німеччині. Після виходу звідти він жив у Мюнхені, в будинку письменника Юрія Семенка.

1948-ого перебрався до Канади. Помер 15 травня 1981-ого року в лікарні міста Нью-Йорк в США.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".