Спецпроект

Відтепер у Трипілля можна потрапити віртуально

Не залишаючи комп'ютер, відтепер можна відвідати історико-археологічний музей "Прадавня Аратта - Україна", який знаходиться в селі Трипілля, поблизу якого більше ста років тому київський краєзнавець В. Хвойка відкрив трипільську археологічну культуру.

Віртуальну екскурсію здійснити можна на сайті Україна Incognita.

Вона існувала на історичних землях України протягом трьох тисяч років: це перша з відомих культур гончарів і землеробів.

Музей є приватною ініціативою колекціонерів і налічує близько 500 стародавніх артефактів.

 

Сьогодні в "віртуальний фонд" проекту "Музей-online" входять 16 музеїв, в яких, на думку авторів проекту, варто побувати кожному українцю (Музей волинської ікони, Будинок В'ячеслава Липинського у селі Затурці, Будинок-музей Ігоря Стравінського в Устилузі та інші).

Найближчим часом відвідувачі сайту зможуть ознайомитися з експозиціями Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові.

 

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.