У Києві відкрили пам'ятник польському поету Словацькому. ФОТО

У Києві відбулося відкриття пам'ятника польському поетові Юліушу Словацькому. Пам'ятник встановлено поряд з Миколаївським костелом на вулиці Велика Васильківська.

Домовленість між Польщею та Україною встановити в Києві пам’ятник Юліушу Словацькому, а у Варшаві — пам’ятник Тарасу Шевченку була досягнута ще 10 років тому, повідомляє DT.ua.

Aвтор пам'ятника Словацькому — польський скульптор Станіслав Радванський. Архітектор — Андрій Даниленко (Україна). У відкритті пам'ятника взяв участь міністр культури і національної спадщини Польщі Богдан Здроєвський.

Фото: shukach.com

Скульптура Юліуша Словацького була виготовлена в Польщі ​​і перевезена до Києва з нагоди святкування 200-річчя з дня народження поета в 2009 році.

До 2012 року пам'ятник зберігався на території Київського творчо-виробничого комбінату "Художник" (того самого, де вже кілька років вкривається пилом так і не встановлений у Полтаві пам'ятник Мазепі, виготовлений на пожертви громадян).

Для встановлення пам'ятника Київська міська державна адміністрація виділила ділянку поруч з костелом Св. Миколая.

У 2002 році між Україною та Республікою Польща була досягнута домовленість на паритетних умовах встановити в Києві пам'ятник Юліушу Словацькому, у Варшаві — пам'ятник Тарасу Шевченку.

У 2003 році пам'ятник Тарасу Шевченку у Варшаві встановлено за кошти України. Фінансування робіт з благоустрою території навколо пам'ятника взяла на себе адміністрація міста Варшави.

Пам'ятник Шевченку на варшавськім Мокотові. Цитати під скульптурою - уривок із вірша "До поляків": "Подай же руку козакові..." і "Podaj że rękę, bracie-Lasze..."

Київська державна адміністрація запропонувала таким же чином вирішити питання про спорудження пам'ятника Юліушу Словацькому в Києві.

Юліуш Словацький народився 1809 року в Кременці (нині Тернопільська область). Помер у 1849-му в Парижі. Поет і драматург, разом із Адамом Міцеквичем зараховується до найбільших польських поетів епохи романтизму.

Вірші Словацького в перекладі Миколи Бажана читайте тут

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.