У Києві відкрили пам'ятник польському поету Словацькому. ФОТО

У Києві відбулося відкриття пам'ятника польському поетові Юліушу Словацькому. Пам'ятник встановлено поряд з Миколаївським костелом на вулиці Велика Васильківська.

Домовленість між Польщею та Україною встановити в Києві пам’ятник Юліушу Словацькому, а у Варшаві — пам’ятник Тарасу Шевченку була досягнута ще 10 років тому, повідомляє DT.ua.

Aвтор пам'ятника Словацькому — польський скульптор Станіслав Радванський. Архітектор — Андрій Даниленко (Україна). У відкритті пам'ятника взяв участь міністр культури і національної спадщини Польщі Богдан Здроєвський.

Фото: shukach.com

Скульптура Юліуша Словацького була виготовлена в Польщі ​​і перевезена до Києва з нагоди святкування 200-річчя з дня народження поета в 2009 році.

До 2012 року пам'ятник зберігався на території Київського творчо-виробничого комбінату "Художник" (того самого, де вже кілька років вкривається пилом так і не встановлений у Полтаві пам'ятник Мазепі, виготовлений на пожертви громадян).

Для встановлення пам'ятника Київська міська державна адміністрація виділила ділянку поруч з костелом Св. Миколая.

У 2002 році між Україною та Республікою Польща була досягнута домовленість на паритетних умовах встановити в Києві пам'ятник Юліушу Словацькому, у Варшаві — пам'ятник Тарасу Шевченку.

У 2003 році пам'ятник Тарасу Шевченку у Варшаві встановлено за кошти України. Фінансування робіт з благоустрою території навколо пам'ятника взяла на себе адміністрація міста Варшави.

Пам'ятник Шевченку на варшавськім Мокотові. Цитати під скульптурою - уривок із вірша "До поляків": "Подай же руку козакові..." і "Podaj że rękę, bracie-Lasze..."

Київська державна адміністрація запропонувала таким же чином вирішити питання про спорудження пам'ятника Юліушу Словацькому в Києві.

Юліуш Словацький народився 1809 року в Кременці (нині Тернопільська область). Помер у 1849-му в Парижі. Поет і драматург, разом із Адамом Міцеквичем зараховується до найбільших польських поетів епохи романтизму.

Вірші Словацького в перекладі Миколи Бажана читайте тут

Андрій Андрушків: "Дереву пам'яті потрібен гумус з історій"

Публічне інтерв'ю із магістром богослов'я, військовослужбовцем ЗСУ Андрієм Андрушківим у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Котлета по-київськи. За лаштунками найганебнішої промови президента Буша

Сьогодні багато хто справедливо обурюється ідіотським меню на честь початку російського головування в Радбезі ООН. Саме це головування означає остаточний колапс світової безпекової архітектури. Раду Безпеки ООН очолює агресор. Тому котлета по-київськи у тому меню асоціюється із промовою, яку виголосив президент США Джордж Буш 1 серпня 1991 року у Верховній Раді України.

Вибір в умовах безнадії: Йосиф Зісельс у розмові із Мирославою Барчук

Подія за участі дисидента та громадського діяча Йосифа Зісельса і журналістки, телеведучої Мирослави Барчук відбулась 23 травня у просторі Українського ПЕН. Публікуємо текстову версію розмови на тему "Вибір в умовах безнадії", яку записала Таня Миронишена.

Степан Ленкавський: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї»

6 липня виповнюється 120 років від дня народження Степана Ленкавського, одного із засновників та ідеологів Організації українських націоналістів, автора "Декалогу ОУН", в якому він виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Саме принципова і непримиренна позиція до ворогів української державності послужила підставою для заведення на нього органами нкгб оперативної справи і планування заходів щодо його ліквідації.