У Києві відкрили пам'ятник польському поету Словацькому. ФОТО

У Києві відбулося відкриття пам'ятника польському поетові Юліушу Словацькому. Пам'ятник встановлено поряд з Миколаївським костелом на вулиці Велика Васильківська.

Домовленість між Польщею та Україною встановити в Києві пам’ятник Юліушу Словацькому, а у Варшаві — пам’ятник Тарасу Шевченку була досягнута ще 10 років тому, повідомляє DT.ua.

Aвтор пам'ятника Словацькому — польський скульптор Станіслав Радванський. Архітектор — Андрій Даниленко (Україна). У відкритті пам'ятника взяв участь міністр культури і національної спадщини Польщі Богдан Здроєвський.

Фото: shukach.com

Скульптура Юліуша Словацького була виготовлена в Польщі ​​і перевезена до Києва з нагоди святкування 200-річчя з дня народження поета в 2009 році.

До 2012 року пам'ятник зберігався на території Київського творчо-виробничого комбінату "Художник" (того самого, де вже кілька років вкривається пилом так і не встановлений у Полтаві пам'ятник Мазепі, виготовлений на пожертви громадян).

Для встановлення пам'ятника Київська міська державна адміністрація виділила ділянку поруч з костелом Св. Миколая.

У 2002 році між Україною та Республікою Польща була досягнута домовленість на паритетних умовах встановити в Києві пам'ятник Юліушу Словацькому, у Варшаві — пам'ятник Тарасу Шевченку.

У 2003 році пам'ятник Тарасу Шевченку у Варшаві встановлено за кошти України. Фінансування робіт з благоустрою території навколо пам'ятника взяла на себе адміністрація міста Варшави.

Пам'ятник Шевченку на варшавськім Мокотові. Цитати під скульптурою - уривок із вірша "До поляків": "Подай же руку козакові..." і "Podaj że rękę, bracie-Lasze..."

Київська державна адміністрація запропонувала таким же чином вирішити питання про спорудження пам'ятника Юліушу Словацькому в Києві.

Юліуш Словацький народився 1809 року в Кременці (нині Тернопільська область). Помер у 1849-му в Парижі. Поет і драматург, разом із Адамом Міцеквичем зараховується до найбільших польських поетів епохи романтизму.

Вірші Словацького в перекладі Миколи Бажана читайте тут

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.