Спецпроект

Харківський університет Каразіна покаже кішку в намисті

В Харківському національному університеті імені Каразіна запланували відкрити два музеї. Музей науки та археологічний музей.

Про це пише Городской дозор. 

 

За словами ректора університету, Віля Бакірова, в Північному корпусі хочуть створити музей Науки. Це буде цілий комплекс, в якому будуть не тільки статичні предмети. Тут відвідувачі зможуть спостерігати різні хімічні і фізичні процеси, наукові експерименти тощо.

Музей археології Слобожанщини хочуть створити в головному корпусі.

За двісті років історії університету було зібрано безліч експонатів. З них є можливість створити повноцінний музей. Серед цікавих експонатів ректор згадав про скелет кішки, на якій висіло намисто, коли її розкопали.

Харківський національний музей імені Каразіна заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітника В. Н. Каразіна. Другий за віком (після Львівського університету) університет сучасної України. У складі університету сьогодні 20 факультетів, низка наукових та науково-дослідних установ, 127 кафедр, навчається понад 15 000 студентів, аспірантів і докторантів.

Нещодавно університет підписав угоду з "Wikimedia", після чого студенти й аспіранти університету мають писати статті до україномовної Вікіпедії замість рефератів.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.