Спецпроект

Чупакабру увіковічили в музеї. ФОТО

Експозицію, присвячену загадковій тварині, створив учитель біології з міста Ромни і розмістив її в школі. Музей чупакабри - перший і поки єдиний в Україні.

Про це пише Donbass.ua

Під час численних експедицій дослідник зібрав чимало матеріалів і речей, які мають пряме відношення до чупакабри. Тому й вирішив створити в шкільному музеї кріптозоологіческій розділ. 

Література, газетні публікації, фото та відео загадкового звіра, сліди від кігтів на кролячіх клітках, звіти експедицій - усим, що стосується загадкової чупакабри, цікавляться не лише школярі, але й їхні батьки. Директор школи хоч і не вірить в існування цього звіра, але, каже, що і сама була б не проти зловити його на "живця".

Побачити живу істоту на власні очі поки не вдалося і досліднику. Втім, Володимир Літовака сподівається, що вийти на неї рано чи пізно вдасться. Найціннішим експонатом експозиції він вважає землю з місця, де було вбито істоту. Вчитель біології сподівається вже незабаром надати вченим незаперечні докази того, що чупакабра дійсно існує.

Макет істоти з музею

 

Легенда про чупакабру бере свій початок в 1950-х роках, коли в Пуерто-Ріко виявили декількох мертвих кіз, у яких нібито була висмоктана кров. У середині 1990-х років легенда набула широкого поширення, в основному завдяки телебаченню та інтернету. У 1995 році з'явилися описи чупакабри як двоногої істоти заввишки близько метра, покритого світлим волоссям. На початку 2000-х років чупакабру вже описували переважно як чотириногу істоту, схожу на собаку або койота.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.