Спецпроект

В Брюгге в новому музеї можна поринути в середньовіччя

У Бельгійському Брюгге готується до відкриття новий інтерактивний музей Historium, створений із застосуванням найсучасніших технологій.

Про це пише Обоз

Відвідувачі зможуть опинитися всередині унікальної реконструкції Брюгге XV століття і перенестися в епоху "Золотого століття" Фландрії.

Сім залів, п'ять органів почуттів і два головні герої - це основа концепції музею. Унікальні технології, що впливають на всі органи чуття, допоможуть поринути в атмосферу справжнього Середньовіччя, перенестися в ательє художника або опинитися на засніженій площі посеред міста.

У подорожі глядачів будуть супроводжувати автентичні звуки і запахи тієї епохи, майже як в кіно рухомі зображення і інші спецефекти. Спеціально для цього музею були написані стилізована під середньовічну музика, сценарій любовної історії, підібрані актори.

Музей розташований в центрі міста, на головній площі Grote Markt. Відвідувачам запропонують екскурсії різними мовами.

У будівлі музею будуть розташовуватися магазин, кафе, тераса з панорамним видом, туристичний офіс, тут же буде місце зустрічі гідів, говориться в прес-релізі управління з туризму Фландрії та Брюсселя.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.