Спецпроект

В заповіднику "Переяслав" - конфлікт між дирекцією і зберігачем фондів

Після нещодавнього масового звільнення працівників у НІЕЗ "Переяслав" стався ще один серйозний конфлікт між адміністрацією закладу та науковцями.

Про це повідомляє "Рідна.ua" з посиланням на анонімну "громадянську активістку" з Переяслава.

За повідомленням видання, гендиректор заповідника Довгошия П.О. із заступником директора з обліку та збереження Панченко Т.А. (яка одночасно займає й посаду провідного юрисконсульта) звільнили головного зберігача Годліну Л.О., яка на момент звільнення перебувала на лікарняному.

При цьому працівники дирекції, "зчиняючи моральний тиск, намагалися відібрати у неї ключі від фондосховищ заповідника".

Відповідний акт про передачу матеріальних цінностей так і не був складений, як того вимагає інструкція з обліку та збереження пам’яток, зазначає видання. Отже, вийшло так, що попри своє неправомірне звільнення Годліна Л.О. матеріальної відповідальності з себе не склала. Внаслідок зчиненого на неї адміністрацією тиску, зараз ця людина знаходиться на стаціонарному лікуванні.

Проте, навіть, такий стан речей не зупинив генерального директора закладу, який, за відсутності "звільненого" головного зберігача, 20 вересня близько 16.20, завітав до приміщення відділу науково-фондової роботи разом з вищезгаданою Панченко Т.А.

Ігноруючи інструкцію з обліку та збереження експонатів, вони почали змушувати наукових працівників, які там знаходилися, за "усною вказівкою" відкрити сейф, де зберігаються всі ключі від фондосховищ, з метою вилучити їх, та зірвати пломбу з дверей одного з них, аби мати змогу туди потрапити нібито для переміщення якихось експонатів, що там зберігаються.

Вдаючись до залякування та звинувачуючи підлеглих у саботажі (небажанні виконувати вказівки дирекції) Панченко Т.А. неодноразово переходила на крик. Усе це відбувалося в присутності гендиректора Довгошиї П.О.

Науковці відмовилися виконувати протизаконні вимоги адміністрації, посилаючись на законодавство, за яким самовільне потрапляння до фондосховищ без головного хранителя суворо забороняється.

Ця обставина розлютила гендиректора та його заступника. Відтак, Панченко Т.А. зажадала письмових пояснень про перешкоджання діям дирекції. Налякані такими діями адміністрації працівники повідомили про інцидент до міліції. Такий хід подій не на жарт спантеличив Довгошию П.О. та Панченко Т.А.

У спробі відрекомендуватись перед представниками закону остання називала себе то заступником директора, то його адвокатом. Попри наявність "адвоката", поки складався відповідний протокол, Довгошия П.О. перейшов на задній двір Музею "Заповіту" Т.Г. Шевченка, і звідти, заховавшись серед баків для сміття, тривалий час з кимось розмовляв по телефону.

Наступного дня Панченко Т.А. демонстративно перефотографувала всі пломби у кімнатах фондового відділу та заявила, що тепер спілкування з працівниками відбуватиметься виключно у паперовій формі.

О 12.00 усі науковці (Тетеря Д., Музика Т., Гладун Л., Тетеря С., Юрченко О., Дунайна І., Павлик Н), що не підкорилися вимогам адміністрації, отримали купу дивних за формою документів – "доручень", в яких їх звинувачували у небажанні співпрацювати з дирекцією, відмові виконувати усні вказівки гендиректора, ворожості, а основне звинувачення — у годівлі котів.

Наступним реакційним кроком адміністрації стало вилучення журналів внутрішніх переміщень. Директор закладу особисто у свій вихідний здійснював об’їзд території, з метою виявити порушників ще одного свого законотворчого дітища – наказу "Про дотримання трудової дисципліни працівниками НІЕЗ "Переяслав".

За повідомленням небайдужих працівників закладу, перед цими подіями, 16 вересня, за вказівкою Довгошиї П.О., в присутності працівників: Панченко Т.А., Кузьменко А.В., Ступак Г.А., Більченко І.В., Нікітіної В.В. реставраторами заповідника було спиляно замок до сховища стародруків в меморіальному музеї Г. Сковороди і встановлено новий замок, також без складання відповідного акту. 

Крім того, через відмову виконувати "дивні" посадові інструкції директор звільнив трьох працівників (Юхименко Н.О, Бондаренко М. І., Захарчук С. М.).

За повідомлення музейників Переяслава, вони неодноразово зверталися з приводу конфлікту в Мінкульт, але керівник відомства досі не відреагував на звернення.

Як відомо, конфлікт між колективом заповідника "Переяслав" і його директором Павлом Довгошиєю триває з моменту призначення Довгошиї у травні 2010 року.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.