Спецпроект

У Німеччині відкрили будинок-музей Папи Римського

У німецькому містечку Пентлінг відбулося урочисте відкриття "Будинку кардинала Йозефа Ратцінгера". Музей сворили в будівлі, де з 1969 року до 1977 року жив Папа, будучи професором теології в Регенсбурзькому університеті.

Про це пише Католік.ru

Свої двері для відвідувачів музей відкриє з жовтня. У ньому можна буде побачити приміщення, в яких жив майбутній Понтифік, а також його особисті речі. У цьому будинку Бенедикт XVI мріяв провести свої роки після виходу на пенсію, але цим планам не судилося здійснитися у зв'язку з його обранням на престол Намісника св. Петра. В результаті Понтифік передав будинок у володіння "Фонду Бенедикта XVI" - організації, яка підтримує публікацію теологічних праць Святішого Отця.

Серед збережених в будинку експонатів - речі не тільки Папи, але також його сестри Марії, яка померла в 1991 році. Це принтер, пристрої для шиття, а також кулінарна книга, в якій вказані ті чи інші страви. З її допомогою можна дізнатися про смаки Папи.

У салоні відвідувачі зможуть побачити музичні партитури брата Понтифіка о. прелата Георга Ратцінгера, який багато займався музикою і навіть керував хором, а також стареньке видання Нового Завіту з підкресленнями, зробленими його руками. Серед речей Папи його дитячі листівки, книги, фотографії. Реставратори змогли відновити також інтер'єр будинку, яким він був у 70-ті роки.

Бенедикт XVI (Йозеф Алоїс Ратцінгер) народився  16 квітня 1927 року в місті Марктл-на-Інні, Баварія, Німеччина — 265-й Папа Римський, голова Католицької церкви та суверен держави Ватикан. Один із найближчих співпрацівників Іоана Павла II, до обрання папою очолював Колегію кардиналів і Конгрегацію з питань віровчення. Автор близько 60 книг.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.