Міністерство культури: використання металошукачів упорядкують

Мінкульт вже підготував проект нормативного документу, яким має бути впорядковано використання населенням детекторів металу. Таким чином влада розраховує боротися з "чорними археологами".

Про це розповів міністр культури Михайло Кулиняк.

Чиновник не деталізував плановані заходи, але запевнив, що документ розроблявся спільно з Інститутом археології Національної академії наук та іншими відомствами.

Разом із розробкою проекту про обмеження використання металошукачів першочерговим завданням Кулиняк назвав підготовку експертів для митної служби "з метою недопущення порушень законодавства у сфері ввезення та вивезення культурних цінностей". 

Як відомо, у листопаді 2011 року нардеп Вадим Колесніченко зареєстрував у ВР проект закону, який передбачає кримінальну відповідальність за використання металодетекторів за відсутності дозволу - штраф 17 тисяч грн із конфіскацією приладу або до 5 років тюрми. У лютому проект було знято з розгляду.

Читайте також:

Заборонити металошукачі. Чи порятує це археологічні скарби?

Лопатою і детектором. "Чорні археологи" замінюють офіційних 

Місця боїв СС "Галичина" копані-перекопані. ФОТО

Як у Швеції вперше порушили справу проти "чорних археологів"

Викопаний архів УПА продають за 500 тисяч. ФОТО

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.