Спецпроект

В Кременчуцькому краєзнавчому музеї впала стеля. ФОТО

Після дощів у кременчуцькому краєзнавчому музеї впала нова гіпсокартонна стеля Вода подекуди протекла і на другий поверх.

Про це повідомляє Телеграф

Музей поки без даху: його вимушены були розібрати і переробити - через те, що будівельники відійшли від проекту.

Кременчуцький краєзнавчий музей
У кременчуцькому краєзнавчому музеї впала стеля
Ремонтні роботи ведуться зовні

Представник підрядника стверджує, що проблеми в тому немає - все буде перероблено. Кошти на таку переробку надасть компанія-підрядник. 

Він також додав додав, що внутрішні роботи в музеї заплановані на наступний рік, а зараз ведуться тільки зовнішні роботи. І пообіцяв, що дах накриють руберойдом вже сьогодні, і текти не буде.

Алла Гайшинська, директор музею, на сьогодні не може назвати навіть приблизно терміни відкриття хоча б одного залу. Вона підкреслює, що все залежить від будівельників.

 

Кременчуцький краєзнавчий музей — музей у Кременчуці, який було відкрито 26 вересня 1975 року. У музеї представлено природниче та історичне краєзнавство. Палеонтологічна колекція музею є найбільшою в Полтавській області.

Фонди музею налічують понад 60 тисяч експонатів, є наукова бібліотека. Бібліотечний фонд становить 7500 одиниць.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.