Україна увійшла до топ-10 фотоконкурсу пам'яток у Вікіпедії

Україна увійшла до ТОП-10 за кількістю завантажених фото пам’яток культурної спадщини у конкурсі "Вікі любить пам’ятки".

Про це повідомляє прес-служба громадської організації "Вікімедіа України".

6 вересня на Вікісховище була завантажена 1000-на фотографія української пам’ятки. На ній зображено місток у парку садиби фон Мекк, що у смт Браїлів (Вінницька область).

В цьому парку тричі зупинявся Петро Ілліч Чайковський, щоправда, за відсутності хазяйки маєтку – допомагаючи композиторові, меценатка жодного разу не наважилась на особисту зустріч.

А напередодні ввечері, 5 вересня, згідно даних статистичного сервера, Україна увійшла до першої десятки країн за кількістю завантажених фотографій на конкурсі "Вікі любить пам’ятки", обійшовши нідерландців – ініціаторів конкурсу.

Вдало проходить конкурс і у наших сусідів-слов’ян. Так, Польща вийшла на друге місце (на цей час у них 3638 фотографій), поступаючись лише Іспанії, а Росія також завантажила свою 1000-у фотографію, і посідає наразі 9-е місце.

Активні учасники конкурсу представляють різні куточки України – від Карпатських гір до берегів Чорного моря, завдяки чому колекція світлин українських пам’яток кожного дня стає все більш різноманітною, захоплюючою і повнішою.

Взяти участь у конкурсі може кожен охочий. Для цього слід зареєструватися на Вікісховищі – одному із сестринських проектів Вікіпедії, вказавши діючу електронну скриьку. По тому знайти пам’ятки в своєму районі, сфотографувати їх і завантажити власні фотографії цих пам'яток до Вікісховища з 1 по 30 вересня.

Можна також завантажувати протягом вказаного періоду власні фотографії, які зроблені раніше і досі не були ніде опубліковані. Автори найкращих фотографій, а також учасники, які сфотографували найбільшу кількість пам'яток будуть нагороджені цінними призами, а 10 фотографій, які відбере національне журі, будуть номіновані на другий тур конкурсу, який визначить міжнародних переможців.

Автор фотографії, яка буде визнана міжнародним журі найкращою, отримає у винагороду можливість поїхати на фото-тур до Гонконгу під час щорічної зустрічі редакторів Вікіпедії "Вікіманія" у серпні 2013 року.

Планується проведення виставки кращих світлин пам’яток культурної спадщини України, яка відбудеться у листопаді 2012 року у Києві.

Детальніша інформація та новини публікуються на офіційному сайті конкурсу – wlm.org.ua.

Як відомо, міжнародний фотоконкурс "Вікі любить пам’ятки 2012" триватиме до 30 вересня. Мета цього конкурсу – зібрати фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу і розмістити ці світлини у Вікіпедії – вільній енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.