Україна увійшла до топ-10 фотоконкурсу пам'яток у Вікіпедії

Україна увійшла до ТОП-10 за кількістю завантажених фото пам’яток культурної спадщини у конкурсі "Вікі любить пам’ятки".

Про це повідомляє прес-служба громадської організації "Вікімедіа України".

6 вересня на Вікісховище була завантажена 1000-на фотографія української пам’ятки. На ній зображено місток у парку садиби фон Мекк, що у смт Браїлів (Вінницька область).

В цьому парку тричі зупинявся Петро Ілліч Чайковський, щоправда, за відсутності хазяйки маєтку – допомагаючи композиторові, меценатка жодного разу не наважилась на особисту зустріч.

А напередодні ввечері, 5 вересня, згідно даних статистичного сервера, Україна увійшла до першої десятки країн за кількістю завантажених фотографій на конкурсі "Вікі любить пам’ятки", обійшовши нідерландців – ініціаторів конкурсу.

Вдало проходить конкурс і у наших сусідів-слов’ян. Так, Польща вийшла на друге місце (на цей час у них 3638 фотографій), поступаючись лише Іспанії, а Росія також завантажила свою 1000-у фотографію, і посідає наразі 9-е місце.

Активні учасники конкурсу представляють різні куточки України – від Карпатських гір до берегів Чорного моря, завдяки чому колекція світлин українських пам’яток кожного дня стає все більш різноманітною, захоплюючою і повнішою.

Взяти участь у конкурсі може кожен охочий. Для цього слід зареєструватися на Вікісховищі – одному із сестринських проектів Вікіпедії, вказавши діючу електронну скриьку. По тому знайти пам’ятки в своєму районі, сфотографувати їх і завантажити власні фотографії цих пам'яток до Вікісховища з 1 по 30 вересня.

Можна також завантажувати протягом вказаного періоду власні фотографії, які зроблені раніше і досі не були ніде опубліковані. Автори найкращих фотографій, а також учасники, які сфотографували найбільшу кількість пам'яток будуть нагороджені цінними призами, а 10 фотографій, які відбере національне журі, будуть номіновані на другий тур конкурсу, який визначить міжнародних переможців.

Автор фотографії, яка буде визнана міжнародним журі найкращою, отримає у винагороду можливість поїхати на фото-тур до Гонконгу під час щорічної зустрічі редакторів Вікіпедії "Вікіманія" у серпні 2013 року.

Планується проведення виставки кращих світлин пам’яток культурної спадщини України, яка відбудеться у листопаді 2012 року у Києві.

Детальніша інформація та новини публікуються на офіційному сайті конкурсу – wlm.org.ua.

Як відомо, міжнародний фотоконкурс "Вікі любить пам’ятки 2012" триватиме до 30 вересня. Мета цього конкурсу – зібрати фотографії усіх пам’яток культурної спадщини світу і розмістити ці світлини у Вікіпедії – вільній енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони користувачів.

Українська "Вікіпедія" станом на сьогодні містить майже 358 тисяч статей і є на 14 місці за кількістю матеріалів з-поміж усіх 282 мовних розділів енциклопедії.

У листопаді 2011 року повідомлялося, що українська вікі вийшла на третє місце за темпами зростання популярності.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.