Тернопільська облрада відмовляється знімати бандерівський прапор

Голова Тернопільської облради Олексій Кайда відмовляється на вимогу прокуратури зняти з адмінбудинку облради червоно-чорний прапор.

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу партії "Свобода".

"Допоки в Україні будуть при владі окупанти, доти на адмінбудинку Тернопільської облради поряд із державним синьо-жовтим майорітиме червоно-чорний прапор національної революції", - сказав голова облради.

Кайда є членом "Свободи".

Як повідомляє прес-служба, Тернопільська обласна рада отримала лист від прокуратури Тернопільської області з вимогою зняти з адмінбудинку облради червоно-чорний прапор.

Кайда зазначив, що цей прапор було вивішено ще 5 липня на знак протесту проти ухвалення "мовного" закону.

Червоно-чорний прапор - партійний прапор Організації Українських націоналістів (революційної), яка на чолі зі Степаном Бандерою виникла внаслідок розколу ОУН у 1940 році. Ця кольорова гама також використовувалася в бойових нагородах УПА.

Донос-шедевр. Юрій Смолич про Олександра Довженка

"Як у побуті у Довженка тонка культурність і вишукана естетичність легко поєднується із найпростішими смаками, із найбільш елементарними інтересами та рисами характеру сільського жителя, і навіть із найбільш примітивними старосвітськими традиціями,..

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.