Тернопільська облрада відмовляється знімати бандерівський прапор

Голова Тернопільської облради Олексій Кайда відмовляється на вимогу прокуратури зняти з адмінбудинку облради червоно-чорний прапор.

Про це повідомляє УП з посиланням на прес-службу партії "Свобода".

"Допоки в Україні будуть при владі окупанти, доти на адмінбудинку Тернопільської облради поряд із державним синьо-жовтим майорітиме червоно-чорний прапор національної революції", - сказав голова облради.

Кайда є членом "Свободи".

Як повідомляє прес-служба, Тернопільська обласна рада отримала лист від прокуратури Тернопільської області з вимогою зняти з адмінбудинку облради червоно-чорний прапор.

Кайда зазначив, що цей прапор було вивішено ще 5 липня на знак протесту проти ухвалення "мовного" закону.

Червоно-чорний прапор - партійний прапор Організації Українських націоналістів (революційної), яка на чолі зі Степаном Бандерою виникла внаслідок розколу ОУН у 1940 році. Ця кольорова гама також використовувалася в бойових нагородах УПА.

"Це фільм про одне з найбільших жахіть нашої історії" — історик Олександр Зінченко про фільм "Голодомор. Літописці"

До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років Суспільне Мовлення презентує документальний серіал "Голодомор. Літописці". Про історії, покладені в основу фільму, та силу проєкту в ефірі Радіо Культура розповідає автор сценарію, історик Олександр Зінченко.

Розвідка УНР в пошуках доказів більшовицьких злочинів

Карна справа Олексія Костюченка відкриває чимало деталей з життя тогочасної української еміграції. Сам Костюченко служив Україні в 1917-1921 роках. З особливою цікавістю слідчі НКВС звертають увагу на його старого знайомого — Володимира Шевченка, колишнього сотника Армії УНР. Ще на початку 30-х, Шевченко активно копав інформацію стосовно Голодомору в Україні 1932-1933 рр., неодноразово нелегально потрапляв на територію УРСР, був тихим та непримітним розвідником Державного Центру УНР в екзилі.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Олена Теліга: очі і серце звернені на Київ

У часописі «Волинь» за 21 вересня 1941 року, № 4а вміщена стаття Олени Теліги «Перед брамою столиці», яка не увійшла до жодного видання її творів, а отже залишається маловідомою. Натомість стаття віддзеркалює головний імператив її життя і творчості - прагнення об’єднати українську націю і повернутися до державного Києва. 22 жовтня 1941 року Олена Теліга повернулася до Києва, щоб більше ніколи його не покинути і за що заплатила власним життя.