У Польщі сьогодні моляться за примирення з Росією

Сьогодні у всіх католицьких храмах Польщі священики читають віруючим текст спільного послання Російської православної і польської католицької церков до народів обох країн.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

У посланні, підписаному 17 серпня в Варшаві патріархом РПЦ Кирилом і главою польcкой католицької церкви архієпископом Юзефом Михаликом, міститься заклик до примирення між польським і російським народами.

"Ми тут, щоб показати наше прагнення до того, щоб майбутнє було кращим, безпечнішим", - сказав після підписання історичного документа архієпископ Михалик.

Послання двох церков ксьондзи читають під час всіх шести недільних богослужінь.

"Ми звертаємося до наших віруючих, щоб вони молилися за прощення образ, несправедливості і всілякого зла, заподіяного один одному", - йдеться в посланні Російської православної і польської католицької церков до народів обох країн.

Як відомо, серпневий візит патріарха Кирила - перший в історії офіційний візит глави РПЦ до Польщі, переважна більшість населення якої сповідує католицизм.

В історії обох країн вистачає непорозуміння - від захоплення польсько-литовсько-руським військом Москви на початку XVII-го сторіччя до катастрофи літака президента Польщі Леха Качинського у квітні 2010 року під Смоленськом.

У листопаді 2011-го патріарх Кирил казав, що день визволення від Варшави - свято такого ж масштабу, як день перемоги над Гітлером.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.