У ДНІПРОПЕТРОВСЬКУ ПОСТАВИЛИ БРОНЗОВОГО КУЧМУ. Фото

У Дніпропетровську в суботу відкрили площу 80-річчя Дніпропетровської області, її центром стала композиція з 15 бронзових барельєфів особистостей, які, на думку творців, прославили регіон.

Серед них – барельєфи генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва, першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького, колишнього Президента України Леоніда Кучми, повідомляє Радіо Свобода.

Всі фото: radiosvoboda.org

Також у барельєфах закарбували кошового отамана Запорізької Січі Івана Сірка, геолога і археолога Олександра Поля, історика Дмитра Яворницького, голову двох скликань Державної думи Російської імперії Михайла Родзянка, головного конструктора бюро "Південне" Михайла Янгеля, письменника Олеся Гончара, командуючого повітряно-десантними військами СРСР Василя Маргелова та інших.

 Брежнєв і Щербицький

На придбання композиції міський бюджет витратив 1,8 млн гривень.

​​Націонал-демократичні сили висловили обурення змістом композиції.

 Кучма

Як відомо, в січні цього року у Дніпропетровську з'явилася вулиця Брежнєва. При цьому Дніпропетровська міськрада відмовилася перейменувати вулиці, названі на честь організаторів Голодомору.

Маргелов і Гончар

Про особливості історичної пам'яті в регіоні читайте на ІП лекцію історика Андрія Портнова "Дніпропетровськ: як оповісти історію міста без історії"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.