Спецпроект

Януковичі-молодші стануть експонатами разом із "Му-му". ФОТО

У Донецьку вчителі школи № 9, де раніше вчилися сини Президента України Віктора Януковича, Олександр і Віктор, вирішили створити шкільний музей відомих випускників.

Про це пишуть Коментарі.

В школі наразі вже є три цінні експонати - рідкісне видання книги "Муму" 1930 року, Конституція СРСР 1937 року випуску, парта 1936-го.

Але головною гордістю тут вважають своїх випускників. За словами директора школи це "учні, які стали професорами, дослідниками космосу і підводного світу, генералами і депутатами". 

Один з випускників донецької школи №9,  Віктор Янукович

За словами директора, особливе місце в музеї відведуть синам Президента Януковича: у експозицію включать дитячі фотографії Олександра і Віктора, знімки з випускного альбому, а також відео з останнього дзвоника обох.

Крім того, їхні імена записали до Книги медалістів, адже Януковичі закінчили школу зі "срібною медаллю".

У свою чергу заступник директора школи з госпчастини ностальгійно згадала, як молодший син Президента допомагав їй змінювати лампочки і наводити порядок.

Читайте також: "Донецьк планує стати музейною Меккою"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.