Спецпроект

Мінкульт на прохання псевдо-УГКЦ перевіряє лесбійство в музеї

Міністерство культури просить пояснень від Національного художнього музею через скаргу незареєстрованої Української Правовірної Греко-Католицької Церкви (УПГКЦ), яка називає пропагандою гомосексуалізму проект ''Спляча красуня''.

Про це пише ВВС-Україна.

Незареєстрована Українська Правовірна Греко-Католицька Церква поскаржилася на керівництво Національного художнього музею за "рекламування збочення" - так сказано у скарзі на ім'я голови комісії з питань захисту суспільної моралі Василя Костицького.

Обурення церкви викликав перформенс українсько-канадського художника Тараса Полатайка, який завершився в Києві майже місяць тому.

В рамках проекту кожен повнолітній, дотримавшись певної процедури, міг спробувати розбудити поцілунком "сплячих красунь". В результаті, одна з учасниць мистецької акції розплющила очі у той момент, коли її цілувала інша дівчина.

УПГКЦ розцінила таку сучасну версію історії як пропаганду лесбійських стосунків

На скаргу вже відреагували - у листі від 8 жовтня, копію якого Тарас Полатайко продемонстрував ВВС Україна, директор департаменту культурної спадщини та культурних цінностей міністерства культури Микола Вінграновський просить керівництво музею дати пояснення з приводу того, що відбулося.

Водночас найбільшу греко-католицьку громаду в Україні об'єднує не УПГКЦ, а Українська Греко-Католицька Церква, яка є зареєстрованою, на відміну від УПГКЦ.

Скарга з боку УПГКЦ з'явилася за кілька днів до того, як український парламент у другому читанні розглядатиме законопроект про пропаганду гомосексуалізму.

Автори пропонують встановити відповідальність за пропаганду сексуальних відносин між особами однієї статі, а також за використання для таких цілей друкованих видань, теле- та радіомовних організацій.

Організації, які захищають права геїв, кажуть, що цей законопороект, який підтримали 289 депутатів, дискримінує геїв та заборонятиме їм збиратись публічно.

Теми

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.