В Могилянці - конференція про ранньомодерну Україну

У Могилянці почала свою роботу міжнародна наукова конференція на пошану Наталі Яковенко "Ранньомодерна Україна: культура вибору versus вибір культури".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Конференція приурочена до 70-річчя професора Могилянки, доктора історичних наук Наталі Яковенко, розпочалася з презентації нової праці одного з найчитаніших українських істориків "Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – початку XVIII ст.".

Усі засідання конференції будуть проводитися в історичних приміщеннях Трапезної та Поварні Братського монастиря за адресою: м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2 (Навчальна лабораторія історичних студій (Музей НаУКМА), корп. 10).

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

19 жовтня

9.30 – 11.30. – Секція 1. Культура вибору / вибір культури

Джованна Броджі Беркоф Вибір мови і вибір класичних літературних та/чи християнських мотивів у текстах 17 ст.

Ігор Скочиляс Релігійна культура Slavia Unita XVII-XVIII століть: між "руською старовиною" і "латинськими новинами"

Сергій Плохій Ігри з імперією: старосвітські поміщики та походження Історії Русів

Тереса Хинчевська-Геннель Феномен порозуміння, розуміння та нерозуміння в І Речі Посполитій. Польща–Україна: історичне дослідження

Головує Наталя Яковенко, дискутант Олексій Толочко

12.00 – 14.00 – Секція 3. Сусідство - переплетення доль - взаємозаперечення

Ігор Тесленко Чужоземці у свиті князя Василя-Костянтина Острозького

Наталя Білоус Олика ранньомодерного часу як мультикультурне місто

Катерина Диса Історії дітовбивець у волинських судах XVIII ст.

Анджей Ґіль Humań 1768, czyli wojna Rusi z Rusią. Rozważania o ukraińskiej tożsamości

Головує Петро Кулаковський, дискутант Наталя Старченко

15.00 – 16.30 – Секція 2. Європейський вимір "за кадром" і "в кадрі"

Наталія Пилип’юк Іконографія Катерини Олександрійської в порівняльному контексті: До питання европейськости української культури ранньомодерної доби

Людмила Посохова Інтелектуальні співтовариства у правосалвних колегіумах України (XVIII ст.)

Володимир Маслійчук Французька та німецька книжка у Харкові 60-80-х рр. XVIII cт. (З бібліотеки харківських "додаткових класів")

Головує Джованна Броджі Беркофф, дискутант Сергій Плохій

17.00 – 19.30 – Секція 4. Запозичення - адаптація - привласнення

Маргарита Корзо Эпизод из истории адаптации памятников Киевской Митрополии в Москве: компиляция "О таинствах" Евфимия Чудовского

Валерій Зема Никодимове Євангеліє у книжковій традиції давньої Київської митрополії

Тетяна Григор’єва Легендарне листування з турецьким султаном в контексті антитурецьких памфлетів XVII ст.

Володимир Александрович Пошуки київського пізньосередньовічного малярства

вл. Ігор (Ісіченко) Біблійні архетипи в художньому світі барокової проповіді

Головує Мирон Капраль, дискутант Лариса Довга

20 жовтня

9.30 – 11.00. Секція 5. "Старовина" vs "модернізація"

Юрій Зазуляк Усна культура і довіра до писемного документу у галицькому суспільстві XV ст.

Петро Кулаковський "Старосвітськість" і "новосвітськість" у розумінні князя Василя-Костянтина Острозького

Микон Капраль Модернізація чи трансформація? Соціальне життя українського міста на прикладі громади львівських шевців XVII–XVIII ст.

Головує Наталія Пилип’юк, дискутант Костянтин Єрусалимський

11.30 – 14.00 – Секція 6. Персональні та групові життєві стратегії

Володимир Собчук Міграційні процеси і формування родової номенклатури привілейованої верхівки Волині

Віталій Михайловський Позиція подолян на сеймах у 60-ті рр. XVI ст. Штрих до політичної культури з околиць країни

Костянтин Єрусалимський Последний день Владимира Заболоцкого: Опыт историко-культурного анализа событий в Вильне 23-24 апреля 1580 г.

Наталя Старченко "Злочин кримінальний" "кривда проста": уявлення про злочин в ранньомодерному соціумі Волині кінця XVI – початку XVII ст.

Олексій Вінниченко Шляхетська неволя: життєві стратегії річпосполитського шляхтича XVII-XVIII ст.

Головує Генрик Літвін, дискутант Юрій Зазуляк

15.00 – 17.00 – Секція 7. Річ Посполита після Речі Посполитої

Лілія Бережна Дари Мазепи. Українські гетьмани в системі дипломатичних дарунків другої половини XVII ст.

Максим Яременко Стара зброя у нових битвах: звернення до образу Андрія Первозванного наприкінці XVII – у XVIII ст.

Олексій Сокирко "Держась воєнного обряду": військові реформи в Гетьманщині часів Кирила Розумовського, 1750-1764 рр.

Юрій Волошин Шляхетська ідентичність в козацькому суспільстві Гетьманщини другої половини XVIII ст.

Головує Олексій Толочко, дискутант Анджей Ґіль.

17.30 – 19.30 – Секція 8. Уточнюючи історію

Олексій Толочко Приписки до Радзивілівського літопису

Тетяна Вілкул Початкова частина Віленського хронографа - акценти уваги віленського книжника 16 ст.

Ярослав Затилюк Українське ранньомодерне історіописання: тексти, взірці, традиція

Тетяна Люта Власність і статус Київської Академії, або нетрадиційна її історія

Головує Людмила Посохова, дискутант Наталя Яковенко

21 жовтня

10.00 – 12.30. Секція 9. Територія віри

Ярослава Стратій Інокентій Ґізель про проблему інтенціонального поєднання (кон’юнкціо) об’єкта пізнання з чуттєвою здатністю.

Лариса Довга "Спокій" як суспільна цінність (на прикладі текстів Лазаря Барановича)

Тетяна Опаріна "Украинский полемический сборник из собрания отдела редких книг ГПИБ России: состав и содержание разделов

Віра Фрис Між "вірою гречеською" та руською ідентичністю

Альфонс Брюнінг Дискуссия о "выборном начале" приходского духовенства в середине XIX века – Россия и Украина

Головує Ігор Скочиляс, дискутант Маргарита Корзо.

13.00 – 14.30 – Круглий стіл Поліморфізм, аморфність, самість – характеристики української ранньомодерної культури

Головують Наталя Яковенко, Джованна Броджі Беркофф, Лариса Довга

14.30 – 15.00 – підведення підсумків, завершення конференції

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.