Спецпроект

Кандидат організовує екскурсії в музей, яким керує його дружина

Кандидат-самовисуванець у виборчому окрузі №220 Валерій Міронов організовує екскурсії для школярів в Національний художній музей.

Про це повідомляє УП з посиланням на активістів громадянської мережі "Опора".

Кандидат пропонує школярам свого округу вхідні квитки в музей, де в.о. директора є його дружина Тетяна Міронова.

За інформацією "Опори", керівництво музею зобов'язало працівників провести у вересні і жовтні більше 50 екскурсій для школярів Подільського району Києва.

"Музейники не встигають виконувати такі обсяги роботи. До того ж не всі відвідувачі можуть потрапити на екскурсію через надмірну завантаженість", - зазначили в організації.

"На вході в музей школярам, ​​їх батькам і вчителям видають листівки, в яких громадська організація "Право киян" та її почесний глава Валерій Міронов запрошують долучитися до української культури і відвідати експозицію", - уточнили в "Опорі".

Такі дії кандидата є застосуванням непрямого підкупу виборців, а також інституційного адмінресурсу з боку його дружини, вважають активісти.

Як відомо, у липні цього року через протиріччя з керівництвом Національного художнього музею звільнився заступник гендиректора музею з економічних питань Микола Скиба.

Міронову було призначено в.о. гендиректора у квітні цього року, після скандалу зі звільненням попереднього директора Анатолія Мельника.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.