Спецпроект

Російські федеральні музеї працюватимуть допізна

З 1 січня 2013 року всі федеральні музеї Росії в один з будніх днів тижня працюватимуть до 21.00. Відповідний наказ російського міністра культури вже підписаний.

Про це пишуть Известия

Москва вже вибрала день для подібних заходів - четвер. Міські музеї Москви вже працюють у такому режимі з 1 січня 2012 року. Але найбільші музеї російської столиці - Третьяковка, музей ім. А.С. Пушкіна, Політехнічний, Історичний та інші - знаходяться у федеральному підпорядкуванні.

Регіони виберуть будні дні для пізньої роботи музеїв самостійно. З 3 жовтня Ермітаж у Санкт-Петербурзі по середах працює до 21.00.

Низка федеральних музеїв в Москві вже перейшли на продовжену роботу, але більшість з них зміну свого розкладу не афішують. По четвергах вже працюють допізна Історичний музей, Музей Сходу, Всеросійський музей декоративно-прикладного та народного мистецтва, а також Музей образотворчих мистецтв імені А.С. Пушкіна.

Додаткового фінансування у зв'язку з продовженням годин роботи установи культури не отримають. 

Міністерство запропонувало музеям продумати програму вечірніх тематичних заходів, які зможуть залучити відвідувачів в "продовжені дні".

З усіх федеральних музеїв в Москві на продовжений режим не перейдуть тільки Музеї Московського Кремля. По четвергах вхід в Кремль взагалі традиційно закритий, а в інші будні дні він продовжить працювати для відвідувачів до 18.00.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.