Спецпроект

На вихідних в Євпаторії стріляли з історичної зброї - відкривали музей. ФОТО

У Євпаторії відбулося відкриття музею історії Кримської війни. Музей розташувався в курортній частині міста у відремонтованому приміщенні по вулиці Революції, 61.

Про це повідомляє агентство Е-Крым.

Церемонію відкриття ознаменувала історична реконструкція епізодів битв Кримської війни. Учасниками дії стали солдати російської та британської армії - представники військово-історичного клубу «Альма». Під час реконструкції супротивники стріляли з гармат і старовинних рушниць.

Реконструкція подій Кримської війни 

 

Площа музею складає 220 квадратних метрів. Експонати часів Кримської війни представлені у двох виставкових залах. В експозиції знаходяться шість гармат з чавуну і бронзи часів Кримської війни, прапори всіх країн-учасниць військових дій, а також зброя, ядра, якорі, предмети побуту, фрагменти солдатських мундирів. Усього в музеї представлено понад 300 експонатів. Надалі ця колекція буде поповнюватися.

Музей оснащений новітнім мультимедійним обладнанням. Тут працює аудіовізуальний супровід експозиції. На екранах відтворюються сторінки старовинних книг, епізоди військових битв. Це допоможе відвідувачам уявити реальну історичну картину того часу.

Крім того, один із залів прикрашають дві постаті солдатів російської армії. Також представлені портрети воєначальників, російських царів, картини військових битв, види Євпаторії.

Біля входу в музей встановлено дві старовинні трофейні гармати. Раніше вони знаходилися поряд з пам'ятником, присвяченим героям Кримської війни.

Новий екскурсійний об'єкт є відділенням міського краєзнавчого музею. Екскурсії тут проводитимуть кваліфіковані фахівці-історики. Музей створений за рахунок коштів місцевого бюджету і став 15-м за рахунком в Євпаторії.

Кримська (Східна) війна 1853-1856 років - війна Росії з коаліцією Великої Британії, Франції, Османської імперії та Сардинії за панування в басейні Чорного моря, на Кавказі та на Балканах. У ході бойових дій союзникам вдалося сконцентрувати угруповання армії і флоту на Чорному морі і здійснити успішну висадку в Криму десантного корпусу, нанести російської армії низку поразок і після річної облоги захопити Севастополь.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.