Спецпроект

"Ударник" став музеєм

Історична будівля в центрі Москви, кінотеатр «Ударник», побудований в 30-ті роки минулого століття архітектором Борисом Іофаном, почав діяти в новій якості.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

Виставкою номінантів "Премії Кандинського" тут відкрився Музей сучасного російського мистецтва. Одночасно в занедбаному пам'ятнику конструктивізму ведеться підготовка до реставраційних робіт і реконструкції.

В якості кінотеатру «Ударник» вже давно перестав існувати. Замість фільмів тут крутилася рулетка казино.

Нові господарі залишили різні нашарування. Є шари казино, наприклад, розфарбована колона і килими - це зразки симуляції розкоші. При цьому реставратори вже розкрили і частину історично справжніх шарів 30-х років. Ось в таких зонах і народжується зараз новий музей.

Таке накладення культурних і тимчасових шарів підказало розташування експонатів. Експозиція охоплює всі 4 рівня, 4 поверхи будівлі. Є підземний зал. Це простір "Крипта". Є місце, яке назвали "Зал очікування", є кінозал, і є галереї - це галерея кінозалу і бокові коридори. Все це ви зможете побачити, подорожуючи по "Ударнику". Це дуже складно організований простір.
 
З 1931 року, з самого моменту відкриття "Ударника", цей кінотеатр став центром культурного життя Москви. Тут показували великі фільми і виступали великі режисери. Перед сеансами у фойє співали зірки радянської естради. Між іншим, кінотеатр продовжував працювати навіть під час Великої Вітчизняної війни, але в 90-ті роки він був викреслений із художнього життя міста. 
 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.