Спецпроект

"В Пирогово неефективно використовують гроші" - Рахункова палата

Рахункова палата порахувала гроші і встановила, що Національна академія наук України, а з грудня 2011 року і Міністерство культури як головні розпорядники бюджетних коштів не забезпечили ефективного та обґрунтованого використання 27 мільйонів ​​гривень бюджетних коштів на діяльність Національного музею народної архітектури та побуту України (в с. Пирогово під Києвом).

Про це повідомляє прес-служба Рахункової палати.

Кошти виділялися у 2008 році - I півріччі 2012 року. "Впроваджена академією система планування та використання фінансових ресурсів, які розподілялися на прикладні наукові розробки, а фактично спрямовувалися на утримання музею, свідчить про її неефективність. Зазначена схема не сприяла виконанню поставлених перед музеєм завдань з охорони, збереження, відтворення, консервації та реставрації пам'яток народної архітектури та побуту ", - сказано в повідомленні прес-служби.

Також у повідомленні говориться: "Незважаючи на більш ніж 42-річне існування музею, робота по виявленню зібраних у ньому унікальних предметів почалася лише в 2012 році. Причина - відсутність відповідної ініціативи з боку НАН України та неналежне виконання Мінкультури і музеєм своїх функцій щодо забезпечення охорони культурної спадщини. За 17 років Мінкультури так і не створило державний реєстр національного культурного надбання, і жодна колекція, яка зберігається в музеї, навіть унікальна і автентична, не має відповідного статусу ".

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.