Спецпроект

В Москві воюють еротика і релігія

Співробітників музею еротичних мистецтв, розташованого на Арбаті в Москві, побили люди, які називають себе ображеними віруючими.

Про це пише profi-forex.org.

Нападники, заявивши, що сама концепція і діяльність музею ображає мусульманську релігію, застосували фізичну силу. Близько місяця тому цьому музею вже дісталося від православних охоронців моральності. 

Троє співробітників еротичного музею мистецтв "точка G" роздавали листівки з рекламою музею, коли до них наблизилися декілька чоловіків азійської зовнішності, які сказали, що роздача реклами суперечить традиціям мусульман. За якийсь час ці люди знову підійшли, але на цей раз вони вже стали бити промоутерів від музею. Хлопці робили спроби втекти від нападників, але ті їх наздоганяли і продовжували побиття, заявляючи при цьому, що діяльність музею суперечить Корану і ображає мусульман. Хлопці отримали різні травми, повідомив директор музею Олександр Донський, їх били руками і ногами. Всі сліди від побоїв були зафіксовані швидкої допомогою.

Це не перший подібний випадок, пов'язаний з музеєм "точка G". 29 серпня цього року музей атакували православні активісти, увірвавшись у приміщення з цеглою. Адміністратору музею довелося покинути своє робоче місце, через те, що "божі люди" стали погрожувати фізичною розправою. В цей же час сайт музею, відновлений за пару днів до події, був атакований хакерами.

Після того, як на музей напали православні, Олександр Донський написав листа президенту В. Путіну і патріарху Кирилу, з проханням втрутитися і розібратися з актами релігійного екстремізму. Після другого випадку було написано лист головному муфтію.

Щоб допомогти поліції розшукати захисників мусульманської моралі, були надані зйомки пригоди, записані на камери зовнішнього спостереження, які були встановлені на протилежній вулиці.

У московській поліції інформація про напад на промоутерів, що працюють від музею еротики, не надходила. А в раді муфтіїв Росії взагалі відмовилися коментувати дану подію.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?