Спецпроект

Музей наркотиків у Мексиці: тільки для військових

Кілька тижнів тому в Мехіко був відкритий музей, про який не повідомлялося в путівниках і в який доступ для туристів був закритий.

По це пише siteua.org.

10 залів в бункері міністерства оборони могли відвідувати лише військові, ті, хто щодня веде боротьбу з наркокартелями.

Лише небагатьом журналістам пощастило відвідати цю експозицію і зробити кілька фото, найчастіше таємно. В Museo del Narco, як його всі називають, виставлені для огляду амулети, фетиші, мобільні телефони і зброю, прикрашену золотом і дорогоцінним камінням.

В 10 залах, що розташувалися на 302 кв. метрах, демонструються всі хитрощі, які використовують наркоторговці для транспортування наркотиків: марихуані надають форму сирних голів, її ховають у шоколад і в черевики з подвійною підошвою.

Одним з центральних об'єктів став пістолет, що належав Амадо Карілло Фуентосу, одному із засновників наркокартелю Хуарес. Він помер в 1997 році під ножем пластичного хірурга, який повинен був подарувати наркоділкові зовсім нове обличчя. 

Ще одним важливим експонатом стала гвинтівка AR-15, що належала іншому наркобаронові - Ектору Луїсу Палма Салазару. Зарядний пристрій гвинтівки прикрашено золотою пальмою.

Також тут можна побачити куленепробивну футболку, гранатомети, автомати з лазерним наведенням, а також гвинтівки, якими користувалися селяни, захищаючись під час збору врожаю коки.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.