У Києві розкажуть, як Україна потрапила на європейські карти

У Домі освіти і культури "Майстер Клас" стартує лекційний клуб "Ad fontes", у рамках якого щосуботи читатимуться лекції на історико-культурні теми.

Про це повідомляє "Платформа".

Спікер першої зустрічі – Кирило Галушко, історик, етносоціолог, публіцист.

Тема лекції: "Як Україна та українці потрапили на карту".

Як із часів Відродження діяли "подвійні стандарти" у політичній картографії Європи і як розпочалася "картографічна пропаганда"? Чому "українці" потрапили на карту набагато пізніше, аніж "Україна"?

Як почали себе "малювати" європейські нації в добу модерного націоналізму? Як сталося, що українці на початку ХХ ст. стали народом із найдовшою назвою в Європі? Як українці бачили себе і як їх бачили інші на карті Європи? Чому в Українській РСР "малороси" мешкали ще у 1980-х?

Усім цим питанням присвячена лекція, що супроводжуватиметься візуальним рядом з українських та закордонних картографічних фондів.

Час і місце: 6 жовтня, 15:00. Київ, вул. Лаврська, 16а.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".