У Києві розкажуть, як Україна потрапила на європейські карти

У Домі освіти і культури "Майстер Клас" стартує лекційний клуб "Ad fontes", у рамках якого щосуботи читатимуться лекції на історико-культурні теми.

Про це повідомляє "Платформа".

Спікер першої зустрічі – Кирило Галушко, історик, етносоціолог, публіцист.

Тема лекції: "Як Україна та українці потрапили на карту".

Як із часів Відродження діяли "подвійні стандарти" у політичній картографії Європи і як розпочалася "картографічна пропаганда"? Чому "українці" потрапили на карту набагато пізніше, аніж "Україна"?

Як почали себе "малювати" європейські нації в добу модерного націоналізму? Як сталося, що українці на початку ХХ ст. стали народом із найдовшою назвою в Європі? Як українці бачили себе і як їх бачили інші на карті Європи? Чому в Українській РСР "малороси" мешкали ще у 1980-х?

Усім цим питанням присвячена лекція, що супроводжуватиметься візуальним рядом з українських та закордонних картографічних фондів.

Час і місце: 6 жовтня, 15:00. Київ, вул. Лаврська, 16а.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.