"БУДЕМО ЗАРАЖАТИ СУСПІЛЬСТВО ЦІННОСТЯМИ БАНДЕРИ" - ФАРІОН

Європейські країни втілили в життя націоналізм іще на початку XIX сторіччя. На думку члена політради партії "Свобода" Ірини Фаріон, печально, що Україна починає втілювати цю ідеологію в ІІІ-му тисячолітті.

Про це Фаріон заявила в інтерв'ю "ГалІнфо".

"Печально, що є голоси і є голоси, які називають націоналізм ідеологією минулого", - додала нардеп майбутньої ВР.

За словами політика, вона планує організовувати публічні лекції "націєцентричних" молодих істориків.

"У нас народилася ціла плеяда нових молодих, самодостатніх, глибоких істориків, які не пропонують ліберальну модель вивчення української історії, а націєцентричну модель, де нація вийшла на кін історії і змагається за свою унікальність, - сказала Фаріон. - Я, власне, хочу, щоб такі історики поспілкувалися з львів’янами".

Також кандидат філологічних наук повідомила, що завершила писати докторську дисертацію. Її тема стосується ранньомодерного періоду історії України - "Суспільний статус мови у ХІV – ХVІІ ст."

Фаріон пообіцяла "заражати" українське суспільство цінностями Степана Бандери.

"Націоналізм – це жодною мірою не є тоталітарною ідеологією, як це сьогодні люблять повторювати окремі особи, - зазначила політик. - Степан Бандера виступав за те, щоб у суспільстві межи собою змагалися різні ідеологічні цінності, але щоб усі ці цінності крутилися навколо вістря незалежної, української національної держави. Тому, коли націоналізм трактують як нацизм, фашизм, то розумієш, що таке роблять боягузи, несамовито налякані силою духу наших прихильників, або просто печерні дурні".

Як відомо, Фаріон стала депутатом Верховної Ради від мажоритарного округу у Львові. Загалом партія "ВО "Свобода" провела у ВР 37 народних депутатів.

Більше про Бандеру та його ідеологію читайте на ІП за темою "Бандера"

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.