Спецпроект

Дніпропетровський музей отримав унікальну мапу

Колекція Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького поповнилася стародавньою мапою XVII ст.

Про це пише Експрес.

Директор музею Надія Капустіна вважає, що мапа є унікальним джерелом інформації, що сягає часів запорізького козацтва.

"Мап цього періоду збереглося мало, тим цінніша вона для історії нашого краю - на ній видно 13 порогів і притоки Дніпра, наприклад, Самара", -- говорить директор.

У фондах музею нині зберігається 265 різних карт і креслень періоду XVIII - ХХ століть, які дають яскраве уявлення про природу Придніпров'я, історії землеволодіння і економіки, а також місцеву топоніміку.

Нова мапа - найстаріша, вона має латинську назву "Taurika Chersonesus" і колись входила до німецького атласу "Geographiae universellis" -- "Загальна географія". Атлас був надрукований у Нюрнберзі в 1681 році видавцем Йоганном Хоффманном, а його упорядник - відомий французький картограф П'єр Дюваль.

Про останнього відомо, що народився він у Абвіле, жив і працював у Парижі. У 1650 р. отримав титул Королівського географа. Найбільшою працею П. Дюваля вважається збірний атлас "Cartes geographiques methodiquement ...", зібраний із мап відомих голландських і французьких картографів XVII століття і невеликої кількості карт самого П. Дюваля.

У 1661 р. побачило світ видання "La geographie universelle..." (Париж, 1661) з мапами країн Європи, яке перевидавався багато разів аж до 1712 р. Однією з робіт, що колись входили в цей атлас, і є згадана мапа - виконана вона в техніці "Мідер" з ручним розфарбуванням.

Мапу подарував один із друзів музею -- дніпропетровський підприємець Дмитро Піркл. Протягом п'яти років він передав музею ім. Д.Яворницького понад 200 цінних історичних пам'яток, які органічно влилися в музейне зібрання.

Д. Піркл передавав цінні експонати не тільки дніпропетровським музейникам, але й Львівському історичному музею, Музею Івана Гончара в Києві, Українському музеєві в Нью-Йорку, а також Чигиринському національному заповіднику, наприклад, 7 срібних медалей, присвячених гетьманам України.

Назагал, розповідають співробітники Дніпропетровського історичного музею, підприємець витратив на поповнення музейних колекцій понад 120 тис. гривень.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.