Спецпроект

Музей війни і миру - у стилі світського салону

У челябінському краєзнавчому музеї відкриється виставка, присвячена 200-річчю війни 1812 року. На відкритті влаштують світський салон.

Про це пише polit74.ru

Наукові співробітники Челябінського краєзнавчого музею та студенти історичного факультету ЧелДУ проведуть відкриття виставки в стилі світського салону першої половини XIX століття.

Гостей зустрінуть герої війни 1812 року, пані та офіцери продемонструють танці тієї епохи і запропонують гостям насолодитися звучанням романсів на вірші Дениса Давидова, Петра В'яземського та інших поетів.

На виставці представлені предмети початку XIX століття з фондів Челябінського краєзнавчого музею та приватних колекцій, які відтворюють атмосферу тієї епохи: нагороди і формені знаки російської армії, ікони, книги, зброя.

Традиція святкування ювілейних дат відображена в творах скульптури, живопису, пам'ятних жетонах і монетах, плакатах, листівках і книгах, дитячих іграшках і предметах побуту.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.