Спецпроект

Соловецький музей-заповідник оголошує конкурс для молодих дослідників

Соловецький музей-заповідник оголошує конкурс науково-дослідницьких робіт "Соловецька спадщина". Лауреатів конкурсу чекають путівки на Соловки, призи та публікації робіт.

Про це пише b-port.com.

Для написання робіт пропонується дві номінації: "Спадщина Соловецького монастиря" і "Соловецький архіпелаг в радянський і пострадянський час (XX-XXI століття)". До участі в конкурсі запрошуються молоді дослідники віком до 35 років.

Трьох лауреатів у кожній номінації чекають путівки на Соловки і листи подяки від губернатора Архангельської області. Роботи лауреатів першої премії будуть опубліковані у щорічному "Соловецькому збірнику". Крім того, всі учасники конкурсу отримають дипломи, а автори робіт, особливо відзначених експертною радою, заохочувальні призи.

Конкурс проходить у три етапи, перший з яких - прийом заявок (до 31 січня 2013 року). Другий етап - написання робіт та надання їх в оргкомітет (до 15 листопада 2013 року). На третьому етапі експертна рада підведе підсумки та нагородить переможців.

Конкурс проводиться Соловецьким музеєм-заповідником за підтримки Північного (Арктичного) федерального університету ім. М.В. Ломоносова і уряду Архангельської області.

На думку організаторів, подібні заходи покликані стимулювати інтерес молоді до дослідницької діяльності і до питань регіональної історії, а також підтримати духовні цінності і традиції Російського Півночі.
Ознайомитися з положенням про конкурс науково-дослідницьких робіт "Соловецькі спадщина" можна на сайті Соловецького музею-заповідника.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.