СЛОВАЧЧИНА НЕ СТАЛА ПРИБИРАТИ З ГРОШЕЙ РЕЛІГІЙНІ СИМВОЛИ. Фото

Словаччина, виконуючи прохання деяких країн ЄС, прибрала німби і хрести з монети у 2 євро, випущеної на честь 1150-ої річниці прибуття святих Кирила і Мефодія у Моравію. Але після скандалу всередині країни словацький Нацбанк повернув релігійні символи.

Про це повідомляє SME.sk з посиланням на Національний банк Словаччини.

Словаччина є членом єврозони з 2009 року. Країни єврозони мають право карбувати так звані "пам'ятні" 2 євро один раз на рік. Однак зображення на зворотній стороні монети потребує узгодження з іншими країнами ЄС.

Проти хрестів та німбів на словацькій пам'ятній монеті виступили Франція і Греція. Єврокомісія попросила словацький Нацбанк прибрати ці символи заради "принципу релігійного нейтралітету".

Словаччина згодилася прибрати німби і хрести, залишивши однак у центрі нумізматичної композиції подвійний хрест - державний герб країни.

 Початковий варіант з хрестами (на одязі Мефодія) і німбами. Фото: myeurohobby.eu

Але таке рішення викликало протести з боку Конференції єпископів Словаччини."Це - неповага до власної історії, - заявила релігійна спільнота. - В часи комуністичного тоталітаризму віруючі ризикували своєю свободою, наполягаючи на сприйнятті Кирила і Мефодія саме як святих".

Зміни в дизайні також викликали обурення у Болгарії, де в комуністичні часи влада вимагала зображувати Кирила і Мефодія без німбів.

11 із 15 ієрархів Болгарії були агентами спецслужб

23 листопада словацький Нацбанк випустив прес-реліз, у якому повідомив про рішення карбувати монету з "початково пропонованим дизайном, усвідомлюючи, що таке рішення загрожує планованій меті поширити обіг монети на всю єврозону [тобто що вона буде чинна тільки на території Словаччини - ІП], розповівши таким чином Європі про місію Кирила і Мефодія".

"Нейтральний" варіант, який зрештою так ніби й не пройшов

Пам'ятну монету на честь 1150-річчя прибуття святих Кирила і Мефодія у Моравію планується випустити у травні 2013 року загальною кількістю в 1 млн монет.

Кирило (Костянтин) і Мефодій - брати родом з Салонік (тоді Візантія, нині Греція). Народилися у першій половині IX-го сторіччя. Винайшли глаголичну і кириличну абетки, щоб перекласти Біблію слов'янськими мовами.

У 863 переселилися в Моравію (нині Чехія і Словаччина), щоб проповідувати християнство. Заклали основи слов'янської писемності й літератури. Обидва канонізовані православною (як "рівноапостольні") і католицькою церквами.

 Монета у 20 словацьких крон 1941 року - теж із Кирилом та Мефодієм

На честь святих була названа українська політична організація XIX сторіччя "Кирило-Мефодіївське братство".

У 1980 році Кирило й Мефодій були проголошені папою Римським Іваном Павлом ІІ покровителями Європи.

У Чехії та Словаччині день Святих Кирила та Мефодія, які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.