Спецпроект

"ІСТОРИЧНА ПРАВДА" ВІДКРИЛА РОЗДІЛ ПРО ГОЛОДОМОР

На "Історичній Правді" з'явився спецпроект, присвячений голоду в Українській РСР та інших частинах Радянського Союзу в 1932-33 роках.

На сторінці нового розділу планується розміщення спогадів очевидців, статей науковців і публіцистів, документів, фотографій, матеріалів закордонної преси, книг українських і іноземних авторів, статистичну інформацію тощо.

Інтернет-адреса спецпроекту - istpravda.com.ua/themes/holodomor

Сторінка з'явилася завдяки небайдужим громадянам, які відгукнулися на заклик редакції ІП про допомогу у створенні спецпроекту.

Загалом за 8 місяців на рахунок спецпроекту надійшло близько 13 тисяч гривень. Повний перелік жертводавців, за їхнього бажання, буде оприлюднений на сайті.

Пожертви витрачаються на програмування, дизайн і роботу зі сканування, набору, редагування матеріалів тощо.

Гроші можна перерахувати на картку у "Приватбанку" - № 4149608780035642. Велике прохання дублювати повідомлення про суму переказу та прізвище жертводавця (і можливість оприлюднення прізвища) окремим листом на редакційну пошту ІП.

Наша редакційна пошта - istpravda@gmail.com

Загальна редакція спеціальної сторінки – редактори сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані та Павло Солодько, а також гостьовий редактор ІП Олександр Зінченко.

Як відомо, раніше на "Історичній Правді" з'явилися спецпроекти "Голокост", "Музеї" і "Катинь".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.