Спецпроект

Музеї Кремля покажуть в Дрездені скарби царів

Виставка "Між Сходом і Заходом. Скарби Кремля від Івана Грозного до Петра Великого"​​, на якій покажуть ювелірні прикраси, одяг і зброя, відкриється в дрезденському Палаці-резиденції 1 грудня.

Про це пишуть РИА-новости.

У числі експонатів об'єкти з колекції європейського срібла Збройової палати - наприклад, виконана Аугсбургськими майстрами скульптура орла зі скіпетром і державою.

Крім того, в експозиції представлені розкішні шати, в тому числі розшитий золотою ниткою шовковий кафтан патріарха Никона XVII століття, судини, зокрема, зроблений в Кремлі золотий ківш з рубінами, смарагдами і перлами, а також зброю, серед якого чимало привезеного з Туреччини.

Ці предмети доповнені двома десятками творів декоративно-прикладного мистецтва з Художніх зібрань Дрездена, Саксонської державної бібліотеки та Бібліотеки герцога Августа в Вольфенфюббелє.

Організатори експозиції мають намір показати Росію як місце зустрічі східної та західної культур, щоб з придбань царського двору і подарунків, було зрозуміло, як вони переосмисляются кремлівськими майстрами, які створювали щось нове, на стику європейських та східних смаків з давньоруськими традиціями.

Ця виставка пройде напередодні відкриття нової експозиції Збройової палати в Залі Велетнів і продовжить співпрацю Музеїв Кремля і Художніх зібрань Дрездена - частина колекції німецького музею "Зелені склепіння" була показана в Москві на виставці "Август Сильний" в 2006 році.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.